Броже Карліс

Карліс Броже;
	Підполковник
Загальна інформація
Народження	12 листопада 1887; Буртнек, сучасна Латвія, тоді Російська імперія
Смерть	~1941 р.
Громадянство	Російська імперія→ УНР→ Латвія
Військова служба
Приналежність	Російська імперія→ УНР→ Латвія
Війни / битви	Перший зимовий похід, Бій за Вознесенськ, Бої за Проскурів
Нагороди та відзнаки
	Орден Трьох зірок Орден «Залізний хрест» (УНР)

Карліс Броже (іноді Карліс Янович Броже) (нар. 12 листопада 1887, м. Буртнек, Латвія — ? 1941) — командир 2-го куреня полку Чорних запорожців, заступник і виконувач обов'язків командира полку Чорних запорожців (на час лікування Петра Дяченка).

Біографія ред.

Карліс (Карл) Броже народився 12 листопада 1887 року у м. Буртнек, Латвія, що входило на той час до складу Російської імперії. 1911 року екстерном склав екзамен у Петербурзькому педагогічному інституті і отримав диплом повітового вчителя. Навчався в Оренбурзькій школі прапорщиків в одному взводі з Петром Дяченком, закінчив її 19 січня 1916 року. Служив кавалерійським офіцером в армії царської Росії.

Учасник 1-го зимового походу Армії УНР. Брав участь у Битві за Вознесенськ.

«Добрий старшина, але не знав української мови, з чим не мирилися козаки».

23 грудня 1920 р. виїхав на батьківщину. З 10 квітня 1921 р. служив у латвійській поліції керівником дільниць. Після кількох переведень дослужився до начальника поліції Валкський повіту (місто на кордоні з Естонією), а в 1933 році переведений начальником у рідний повіт. За хорошу службу на той час був нагороджений орденом «Трьох зірок».

6 липня 1940 р., після окупації Латвії червоною Москвою, звільнився з поліції за власним бажанням. Арештований і, вочевидь, страчений.

Військове звання — поручник російської армії, підполковник Армії УНР.

Броже Карліс Яніс.Малюнок Василя Перебийноса.

Джерела ред.

Дяченко П. Г. Чорні запорожці. Спомини командира 1-го кінного полку Чорних запорожців Армії УНР. — Київ: Видавництво «Стікс», 2010. — 448 с.
Коваленко Сергій. Броже Карліс Яніс/Чорні Запорожці: історія полку. — Київ: Видавництво «Стікс», 2012.

Посилання ред.

Холодний Яр. Історичний клуб [Архівовано 26 липня 2013 у Wayback Machine.]