Бровді Іван Васильович
Іван Васильович Бровді (народився 2 червня 1939 року в селі Онок Виноградівського району Закарпатської області[1] — 2 березня 2023, Мукачеве) — український скульптор, живописець. Народний художних України.
| Бровді Іван Васильович | |
| Народився | 2 червня 1939 село Онок Виноградівського району Закарпатської області |
|---|---|
| Помер | 2 березня 2023 (83 роки) Мукачеве |
| Національність | українець |
| Громадянство |  СРСР Україна
|
| Жанр | скульптура, живопис |
| Навчання | Ужгородське училище прикладного мистецтва |
| Працював у містах | Мукачеве |
| Нагороди |
|
Закінчив Ужгородське училище прикладного мистецтва. Спочатку Іван Бровді брався за все, та найбільших успіхів він досяг у декоративно-монументальній скульптурі та станковому живописі (в останні роки). Не обмежений бажанням догодити невибагливим смакам, щасливо оминаючи спокуси та зваби комерційного попиту, автор вдається до філософічно-асоціативної образності мовлення, використовує зображальні можливості сміливих деформацій, художніх гіпербол та метафор.
Роботи ред.
- 1999 рік — Пам'ятник Кирилу і Мефодію в Мукачево
- 12 червня 2010 року — Пам'ятник Щасливому Сажотрусу в Мукачево
- 1978 рік — Алегорична робота «Син і вир» біля Синевирського озера на Верховині
- 1980 рік — «Зодчий» для Закарпатського етнографічного музею просто неба в Ужгороді
- 1986 рік — Серія чотирьох барильєфів «Історія Мукачева» у дворі школи мистецтва
- 1998 рік — Дерев'яний рельєфний портрет Августина Волошина
- 1998 рік — "Винороби"
- 1999 рік — "Ангел"
- 1999 рік — "Вівці мої, вівці"
- 2001 рік — "Добровольці"
- 2015 рік — Унікальний пам'ятник ромам «Циган- двірник»
Місцезнаходження основних творів ред.
- м. Берегово — (скульптура, живопис);
- м. Ужгород — (скульптура, живопис);
- м. Ужгород — Закарпатський художній музей ім. Бокшая;
- м. Ужгород — Закарпатський краєзнавчий музей;
- м. Ужгород — Закарпатський музей архітектури і побуту;
- м. Мукачево — (скульптура, живопис);
- м. Москва — (скульптура, живопис);
- м. Київ — (скульптура, живопис);
- м. Київ — Національний музей України;
- м. Київ — Печерська Лавра;
- м. Київ — Національна спілка художників України;
- м. Вінниця — (різьба по дереву);
- м. І. Франківськ — (різба по дереву);
- м. Рівне — (різьба по дереву);
- м. Тернопіль — (живопис, різьба по дереву)
Приватні колекції ред.
Україна, Росія, Ізраіль, США, Канада, Німеччина, Італія, Австрія, Словаччина, Польща, Австралія.
Досягнення ред.
- 1998 року — Лауреат премії ім. А.Ерделі та Й.Бокшая
- 1997 року — Заслужений художник України
- 2008 року — Народний художник України
- 1972 року — Лауреат обласної комсомольської премії ім. Д. Вакарова
- 1970 року — Заслужений учитель України
- 2012 року — Лауреат обласної премії імені Й. Бокшая та А. Ерделі за скульптурну композицію «1998. Рік біди і випробування»
- 1968 року — Член Національної Спілки художників України
- 1971 року — Нагороджений бронзовою медаллю Виставки досягнень народного господарства СРСР
- 2011 року — Почесний громадянин Мукачева
- 2010 року — Почесний громадянин с. Онок Виноградівського району, Україна
Родина ред.
Дружина — українська художниця Лариса Бровді. Доньки Тамара і Кароліна Бровді.
Примітки ред.
- ↑ Художники Закарпаття. Список. Бровді Іван Васильович. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 12 листопада 2012.
Посилання ред.
- Цікаві особистості(англ.)
- Відкриття виставки народного художника України Бровді Івана Васильовича з нагоди 75-річчя(англ.)
- Іван Бровді іде в гори, щоб осмислити свої досягнення в долині [Архівовано 27 жовтня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
- Бровді Іван Васильович Електронна бібліотека «Культура України» [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Література ред.
- Іван Бровді. [Альбом живопису / уклад. Г. Кузьміч; ред. Л. Мельник ; фото П. Паровінчак]. — Львів: Вид-во О. Гаркуші, 2011.— 58 с.: кольор. іл., портр., фот. ; 24х23 см.— 300 пр.— ISBN 978-617-531-061-8
- Пагиря В. В. Світочі Мукачева / В. В. Пагиря, Є. Федів. — Ужгород: ТДВ «Патент», 2015. — 152 с.:іл.- ISBN 978-617-589-101-8
- Дворниченко В."Іван Бровді…Бесіда довжиною в 70 років." Документальний нарис / В. Дворниченко. — Ужгород: ПП Роман Повч, 2009. — 282 с.
|
Це незавершена стаття про українського художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |