Відкрити головне меню

Брикович Роман

громадський діяч, кооператор, педагог

Роман Брикович
Народився 3 вересня 1900(1900-09-03)
с. Магдалівка, нині Підволочиського району, Тернопільська область
Помер 26 березня 1977(1977-03-26) (76 років)
м. Монреаль
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНРКанада Канада
Національність українець
Відомий завдяки громадський діяч, кооператор, педагог
Alma mater Ягеллонський університет
Посада бургомістр м. Копичинці (19411944)
Військове звання підстарши́на ZUNR coa.svg УГА
Конфесія УГКЦ
Батько Іван Брикович
Мати Олена Кисілевська
У шлюбі з Марія
Діти Катря, Іван

Рома́н Іванович Брико́вич (3 вересня 1900, с. Магдалівка, нині Підволочиського району — 26 березня 1977, м. Монреаль) — український громадський діяч, кооператор, педагог, військовик.

ЖиттєписРедагувати

Народився 3 вересня 1900 року в с. Магдалівці, нині Підволочиського району Тернопільської області, Україна.

Навчався в Тернопільській українській гімназії (1913—1914). У 1919 році отримав ранг підстарши́ни УГА. Закінчив Ягеллонський університет (Краків). Жив у с. Кривеньке (нині Чортківського району Тернопільської області). Викладав у вчительській семінарії у Львові, працював (до 1944) директор Повітового союзу кооперативів у м. Копичинці (нині Гусятинського району Тернопільської області). 1939 — в'язень радянської тюрми у Тернополі. 1944 року виїхав до Реґенсбурґу (Німеччина), де працював в управі табору та інших українських установах. У 1948 році емігрував до Канади (Монреаль).

Директор Курсів українознавства ім. митрополита Андрея Шептицького в Монреалі (1950—1976)[1], голова Ради українських організацій за патріархат Української католицької церкви, відділу Ліги визволення України, член дирекції «Народної каси», ініціатор та організатор місцевих культурних і мистецьких імпрез.

Помер 26 березня 1977 року в м. Монреаль.[2]

ПриміткиРедагувати

  1. Історія – Ukrainian School in Montreal. www.ukrainianschoolmontreal.org. Процитовано 2016-08-13. 
  2. Наші втрати | Патріархат. www.patriyarkhat.org.ua. Процитовано 2016-08-13. 

ДжерелаРедагувати