Брахнов Володимир Михайлович

радянський мовознавець

Брахно́в Володимир Михайлович (14 липня 1913, с. Мартинівка, нині Курської області, РФ — 11 квітня 1983, Київ) — радянський мовознавець.

Брахнов Володимир Михайлович
Народився 14 липня 1913(1913-07-14) або 1913[1]
Мартинівка, Суджанський повіт, Курська губернія, Російська імперія
Помер 11 квітня 1983(1983-04-11) або 1983[1]
Київ, Українська РСР, СРСР
Діяльність мовознавець
Alma mater КНУ імені Тараса Шевченка
Галузь мовознавство[1]
Заклад Інститут мовознавства імені О. О. Потебні Національної академії наук України

Кандидат філологічних наук (1961). Закінчив Київський університет (1941), Військово-юридичні курси при Військово-юридичній академії (1942). Працював на виробництві; від 1946 — в Інституті мовознавства АН УРСР: старший лаборант, м. н. с. (1947—1963), ст. н. с. (1963—1977). Досліджував українські діалекти й фонетичні явища української мови; складав карти до діалектологічного атласу.

Праці ред.

  • Фонетичні риси говірок Переяслав-Хмельницького району на Київщині // Полтавсько-Київський діалект — основа укр. нац. мови. 1954;
  • До акустичної характеристики північно-українських дифтонгів // Питання експериментальної фонетики. 1963. Вип. 1;
  • Атлас української мови. Т. 1 (19 карт з коментарями). 1984 (співавтор);
  • Склад, його фонетична будова та складоподіл // Сучасна укр. літ. мова. Т. 1. 1969;
  • Явища асиміляції в консонантизмі української мови. 1970;
  • Взаємозв'язок інтра- й екстралінгвістичних факторів у процесі розвитку мови // Філос. питання мовознавства. 1972 (усі — Київ).

Література ред.


  1. а б в Czech National Authority Database