Брагуї
Брагуї́ — народність, що живе в Пакистані, Афганістані та Ірані.
| Брагуї | |
|---|---|
 | |
| Кількість | 2,2 мільйона |
| Ареал | Пакистан, Афганістан, Іран |
| Близькі до | Телугу, Телува, Калінга, Таміли |
| Мова | Брагуї (мова), перська і урду |
| Релігія | мусульмани-суніти |
Чисельність:
- 1941 — понад 200 тис. чол.
- 2007 — 2,2 мільйона
Етногенез
ред.Точно невідомо як виникли брагуї. Назва вважається чисто дравідійською, тому можна припустити, що вони — залишки дравідійського етносу, який мігрував в Індостан в 4-му тисячолітті до н.е.. За свою історію брагуї зазнали впливу белуджів, курдів, монголів та арабів (Mikhail Andronov, 2010: p. 5). Дуже часто асимілювались і продовжують асимілюватись іншими народами. Це є наслідком відсутності певної території, історично приналежної брагуям.
Мова
ред.Мова брагуїв: розмовна — брагуї, єдина з дравідійських мов за межами Індії; писемна — перська і урду.
Зовнішній вигляд
ред.Для брагуїв характерні риси індосередземноморської раси при наявності ведоїдних ознак. Оливковий колір шкіри вони отримали через тривале змішування з іранцями та індо-арійськими народами, але все-таки їх легко відрізнити від цих етносів. Характерні риси брагуїв — міцна статура і довге волосся. З одягу одягають безрукавку халат і шаль поверх довгої сорочки зі збірками, шаровари і повстяні капелюхи. Узуття — найчастіше сандалії.
Триб життя
ред.Основне заняття брагуїв — напівкочове скотарство (вівці, кози, верблюди), підсобне — землеробство. Більшість брагуїв об'єднані в окремий союз племен, вожді і родові старшини яких спадкові. Родоплемінні відносини у брагуїв з роками дедалі більше поступаються класовим. За віровизнанням брагуї — мусульмани-суніти.
Джерела
ред.- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Кочнев В. И. Брагуи // Народы и религии мира / Глав. ред. В. А. Тишков. М.: Большая Российская Энциклопедия, 1999, с. 109.
- Mikhail Sergeevich Andronov,Brahui, a Dravidian language: a descriptive and comparative study. Foreign Language Study. Процитовано 9 вересня 2010., Lincom Europa (2006) - p. 5
- Dictionary of Languages: The Definitive Reference to More Than 400 Languages. Columbia University Press.
- Language and linguistic area: essays By Murray Barnson Emeneau, Selected and introduced by Anwar S. Dil, Stanford University Press. P. 334