Брагуї́ — народність, що живе в Пакистані, Афганістані та Ірані.

Брагуї
Brahui people of Quetta.jpg
Кількість 2,2 мільйони
Ареал Пакистан, Афганістан, Іран
Близькі до: Телугу, Телува, Калінга, Таміли
Мова Брагуї (мова), перська і урду
Релігія мусульмани-суніти
Брагуї (вгорі ліворуч) ізольовані від решти дравідійських народів

Чисельність:

  • 1941 — понад 200 тис. чол.
  • 2007 — 2,2 мільйони

ЕтногенезРедагувати

Точно невідомо як виникли брагуї. Назва вважається чисто дравідійською, тому можна припустити, що вони — залишки дравідійського етносу, який мігрував в Індостан в 4-му тисячолітті до н.е.. За свою історію брагуї піддались впливу белуджів, курдів, монголів та арабів (Mikhail Andronov, 2010: p. 5). Дуже часто асимілювались і продовжують асимілюватись іншими народами. Це є наслідком відсутності певної території, історично приналежної брагуям.

МоваРедагувати

Мова брагуїв: розмовна — брагуї, єдина з дравідійських мов за межами Індії; писемна — перська і урду.

Зовнішній виглядРедагувати

Для брагуїв характерні риси індосередземноморської раси при наявності ведоїдних ознак. Оливковий колір шкіри вони отримали через тривале змішування з іранцями та індо-арійськими народами, але тим не менше їх легко відрізнити від цих етносів. Характерні риси брагуїв — міцна статура і довге волосся. Із одягу одягають безрукавку халат і шаль поверх довгої сорочки зі збірками, шаровари і повстяні капелюхи. Узуття — найчастіше сандалії.

Триб життяРедагувати

Основне заняття брагуїв — напівкочове скотарство (вівці, кози, верблюди), підсобне — землеробство. Більшість брагуїв об'єднані в окремий союз племен, вожді і родові старшини яких спадкові. Родоплемінні відносини у брагуїв з роками дедалі більше поступаються класовим. За віровизнанням брагуї — мусульмани-суніти.

ДжерелаРедагувати