Відкрити головне меню

Василь Дмитрович Боєчко (24 жовтня 1955, Нивра) — український історик, дипломат. Дослідник історії України, міжнародних відносин, питань національних взаємин, історії українсько-молдавських відносин та співробітництва. Генеральний консул України в Сучаві (2001—2005, 2009—2014).

Василь Дмитрович Боєчко
Народився 24 жовтня 1955(1955-10-24) (63 роки)
Нивра
Громадянство Україна Україна
Діяльність історик
Alma mater Київський педагогічний університет
Науковий ступінь Кандидат історичних наук
Відомий завдяки: Генеральний консул України в Сучаві

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 24 жовтня 1955 року в селі Нивра Борщівського району на Тернопільщині. У 1979 закінчив Київський педагогічний університет, історичний факультет. Кандидат історичних наук. Кандидатська дисертація «Спільна боротьба українського та молдавського народів проти внутрішньої та зовнішньої контрреволюції (жовтень 1917 — червень 1919)» (1988).

У 1979—1981 рр. — вчитель історії, У 1981—1984 рр. — організатор позакласної роботи в середній школі міста Києва.

У 1984—1987 рр. — аспірант, У 1987—1992 рр. — молодший науковий співробітник, науковий співробітник, старший науковий співробітник відділу історії дружби народів СРСР, історії і теорії міжнаціональних відносин Інституту історії АН УРСР.

Дипломатична роботаРедагувати

З 1992 року — перший секретар, завідувач відділу політичного планування управління політичного аналізу і планування МЗС України;

У 1994—1999 рр. — радник з політичних питань Посольства України в Румунії;

У 1999—2000 рр. — заступник керівника секретаріату Міністерства закордонних справ України України;

У 2000—2001 рр. — заступник начальника третього територіального правління МЗС України;

У 2001—2005 рр. — генеральний консул України в Сучаві (Румунія);

У 2006—2009 року — начальник управління з питань закордонного українства МЗС України[1]. Член організаційного комітету з підготовки та проведення заходів з відзначення 90-річчя подій Української революції 1917—1921 років та вшанування пам'яті її учасників.[2]

У 2009—2014 рр. — генеральний консул України в Сучаві (Румунія);

З 2014 року — Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України[3];

БібліографіяРедагувати

  • Боєчко В. Д., Ганжа О. І., Захарчук Б. І. Формування державних кордонів України, 1917—1940 рр. — К.: Ін-т історії АН УРСР, 1991. — 34 с.
  • Боєчко В. Д., Ганжа О. І., Захарчук Б. І. Кордони України: Історична ретроспектива та сучасний стан. — К.: Основи, 1994. — 168 с.[4]
  • Історичні зошити: Боєчко В. Д., Ганжа О. І., Захарчук Б. І. Формування державних кордонів України 1917—1940 рр. Препринт 3 / Академія наук Української РСР. Інститут історії. — К., 1991. — 34 с.
  • Боєчко В. Ф., Чабан А. Ю. Роль порубіжних територій у процесі генезису козацтва // Український історичний журнал. — Київ, «Наукова думка», 1999. — № 2. — c.63.
  • Боєчко В. Д. Утворення Молдавської Автономної Соціалістичної Радянської Республіки і «бессарабське питання» // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. — Київ: Інститут історії України НАН України, 1994. — № 3. — c.32
  • Боєчко В. Д., Ганжа О. І., Захарчук Б. І. Кордони України: історія та проблеми формування (1917—1940 pp.) // Український історичний журнал. — К.: «Наукова думка», 1991. — № 1. — c.77.
  • Боєчко В. Д., Ганжа О. І., Захарчук Б. І. Формування державних кордонів України 1917—1940 рр. — Інститут історії України НАН України, 1991. — № 3. — c.34.
  • Боєчко В. Д., Латун О. І., Рубльов О. С., Болтенкова Л. Ф. Интернационализм в действии. — М.: Мысль, 1988. — 222 с. // Український історичний журнал. — Київ, «Наукова думка», 1990. — № 11. — c.156
  • Боєчко В. Д., Павловський О. Д. Інтернаціональне єднання трудящих України і Молдавії в ході Хотинського повстання (До 70-річчя повстання) // Український історичний журнал. — К.: «Наукова думка», 1989. — № 1. — c.128.
  • Боєчко В. Д. Спільна боротьба трудящих України і Молдавії проти інтервенції військ королівської Румунії в Бессарабію (грудень 1917 — лютий 1918 pp.) // Український історичний журнал. — К.: «Наукова думка», 1988. — № 1. — c.63.

ЛітератураРедагувати

  • Вчені Інституту історії України: Біобібліогр. довід. / Серія «Українські історики». — Вип. 1. — К., 1998.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати