Боскоп
Боскоп (нід. Boskoop) — невелике місто у муніципалітеті Алфен-ан-ден-Рейн, провінція Південна Голландія, Нідерланди. Боскоп був окремим муніципалітетом, але з 1 січня 2014 року об'єднаний з муніципалітетом Алфен-ан-ден-Рейн[3]. Відомий своїми розсадниками дерев, кущів та декоративних рослин, продукція експортується у низку сусідніх країн.
| Місто
Боскоп
Boskoop 
Координати 52°04′ пн. ш. 4°39′ сх. д.H G O
|
Географія ред.
Боскоп розташований на каналі Гауве (нід. Gouwe), між Алфен-ан-ден-Рейном (на півночі) та Ваддінксвеном (на півдні), у так званому «Зеленому серці Нідерландів» — сільськогосподарському та відносно малонаселеному регіоні конурбації Рандстад. Загальна площа становить 7,29 км², з яких 5,91 км² — суходіл і 1,39 км² — водна поверхня.
Історія ред.
Вважається, що Боскоп походить від поселення Ten Bussche, заснованого 1204 року графом Голландії Віллемом I. У 1222 році власником Боскопа стало Рейнсбурзьке абатство. Завдяки йому в Боскопі почало розвиватися квітникарство і садівництво: абатство вирішило збільшити свій запас дерев і кущів, примусивши фермерів вирощувати більше саджанців, ніж звичайно. Додатковим стимулом стало те, що, хоча біля Боскопа були значні поклади торфу, торфовидобування, на відміну від сусідніх поселень «Зеленого серця», майже не розвинулося: Боскоп розміщувався досить далеко від великих поселень-споживачів торфу і видобування торфу було невигідним, а абатство, до того ж, забороняло видобувати торф на своїх землях. Через відсутність промислового торфовидобування, ґрунти навколо села не заболочувалися, а залишалися родючими. З XV по XVII століття у Боскопі вирощувалося все більше і більше дерев та декоративних рослин, і у XIX столітті Боскоп почав експортувати свою продукцію, першим клієнтом стала Німеччина.
Лісівництву у Боскопі перешкоджав високий рівень ґрунтових вод. Для осушення ґрунту прорили багато каналів і канав, тому основним видом транспорту тут історично був водний. Навіть у XXI столітті місцеві канали використовуються для транспортування саджанців із розсадників на аукціони. Через велику кількість каналів і канав Боскоп іноді називають «Малим Гітхорном».
З середини 2000-х років муніципалітет Боскоп ініціював своє приєднання до іншого муніципалітету. Однією з основним причин такого рішення стало скрутний фінансовий стан муніципалітету, адже багато коштів витрачалося на постійний ремонт шляхів, затоплюваних внаслідок високого рівня ґрунтових вод. Спершу Боскоп хотів об'єднатися з Ваддінксвеном, але рада провінції Південна Голландія ветувала це рішення у листопаді 2007 року, до того ж з боку Ваддінксвена був значний спротив. 10 січня 2008 року Боскоп подав заявку на об'єднання з муніципалітетом Зутервауде, але їхній бургомістр Лісбет Блумен заявила, що Зутервауде не зацікавлений в об'єднанні. 30 червня 2011 року муніципальна рада Боскопа вирішила об'єднатися з муніципалітетом Алфен-ан-ден-Рейн, і 1 січня 2014 року Боскоп разом із муніципалітетом Рейнвауде увійшов до складу Алфен-ан-ден-Рейну. Внаслідок цього, площа колишнього муніципалітету зменшилася майже удвічі, з 16,95 км²[4] до 7,29 км².
Політика ред.
До 2014 року у Боскопі функціювала своя муніципальна рада, яка складалася із 17 депутатів (до 2002 року — з 15). Останнім бургомістром Боскопа став Кос Рейсдейк (Coos Rijsdijk) від Партії праці, при ньому працювали два олдермена.
Транспорт ред.
У західній частині Боскопа розташована залізнична станція Boskoop, яка є частиною лінії RijnGouweLijn, що з'єднує Алфен-ан-ден-Рейн і Гауду. Поїзди курсують зі станції щопівгодини в обох напрямках. У години пік додатково курсують два потяги до Гауди і Лейдена.
До Боскопа ведуть два автошляхи: N207, який перетинає місто з півночі (від Алфен-ан-ден-Рейну) на південь (до Гауди), та N455, який пролягає від міста у західному напрямі і біля Бентхейзена переходить у автошлях N206.
Через місто пролягають кілька міжміських автобусних маршрутів, які поєднують Боскоп із сусідніми містами. Також функціює швидкісний автобусний маршрут до Гааги.
Культура ред.
Культурно-розважальні заклади Боскопа присвячені переважно місцевому садівництву. Так, біля залізничної станції функціює розарій, де росте більш, ніж 160 сортів троянд, а також багато декоративних дерев, кущів та рослин. Також в місті, у будівлі старого розсадника, з 1870 року діє музей садівництва; за музей розташований ще один розарій. На вулиці Rijneveld, № 153 розташований ще один сад, так званий «сортовий сад», де експонується багато сортів рослин, більшість з яких виведені у Боскопі.
З весни до осені, по каналах Боскопа, вздовж розсадників, організуються екскурсійні тури на човнах, а раз на рік — тур на каное.
До 1988 року у Боскопі існувала Національна вища школа садівництва і ландшафтного дизайну, яка того ж року злилася з лабораторією Стова у Вагенінгені, Національною вищою сільськогосподарською школою у Девентері та Вищою школою з лісівництва та селекції у Велпі.
Щороку у місті проводяться карнавал і місцевий футбольний турнір. Ще однією визначною подією є Боскопський пташиний ринок.
Пам'ятки ред.
На території Боскопа розташовано 12 національних пам'яток. Серед них:
- водонапірна башта, зведена 1908 року;
- три старовинні ферми XVII століття;
- реформатська церква, зведена 1895 року архітектором Гендріком Яном Недерхорстом[nl];
- два старовинні будинки з крамницями, зведені у 1908 році;
- Боскопський міст, зведений 1935 року, один з трьох підйомних мостів через річку Гауве;
- особняк Huize Winnetou, зведений 1914 року архітектором J. Koerts у стилі ар-нуво;
- колишня ратуша, зведена у 1928–1929 роках архітектором Дірком Лукасом Ландманом (Dirk Lucas Landman);
- конструктивістська будівля театру Tentoonstellingsgebouw Flora, зведена у 1932 році також архітектором Д. Ландманом,
- парк із розарієм, влаштований у 1932–1933 роках.
Боскопські розсадники ред.
Боскоп всесвітньо відомий завдяки своїм розсадникам декоративних рослин. Протягом століть тут культивували різні сорти овочів і фруктів (особливо яблук), а пізніше — і декоративні рослини. Місцеві селекціонери вивели низку сортів, зокрема яблука «Ред Боскоп»[5], виноград «Глорія Боскоп», декоративний рокитник «Боскоп рубі»[6], вейгела квітуча «Боскоп глорі»[7], верес «Боскоп»[8], актинідія «Боскоп»[9] та чорна смородина «Боскоп джаянт»[10]
У Боскопі діє 774 розсадники, вони розташовані на вузьких смужках землі, загальною площею близько 1100 га. Цікаво, що розмір цих смужок прив'язаний до старовинної міри довжини — рейнландського рода, тобто близько 3,76 м.
Примітки ред.
- ↑ Bevolkingsontwikkeling; levendgeborenen, overledenen en migratie per regio. www.cbs.nl. Centraal Bureau voor de Statistiek. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 26 вересня 2015. (нід.)
- ↑ а б Postcode van de plaats Boskoop. www.postcode-adresboek.nl. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 26 вересня 2015. (нід.)
- ↑ Gemeentelijke indeling op 1 januari 2014. www.cbs.nl. Centraal Bureau voor de Statistiek. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 вересня 2015. (нід.)
- ↑ Bodemgebruik; uitgebreide gebruiksvorm, per gemeente. Centraal Bureau voor de StTatistiek. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 26 вересня 2015. (нід.)
- ↑ Яблуня Ред боскоп. www.mostiskiy-sad.com. Мостиський сад. Плодорозсадник Тимо Андрія. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 26 вересня 2015.
- ↑ Рокитник Boskoop Ruby. florium.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 26 вересня 2015.
- ↑ Вейгела квітуча Боскоп Глорі (Weigela florida Boskoop Glory). plants-club.ua. Клуб рослин. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 26 вересня 2015.
- ↑ Вереск "Боскоп". www.klumba.info. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 26 вересня 2015. (рос.)
- ↑ Актинидия деликатесная, или киви (сорт обоеполый 'Boskoop'). opt-hoz.ru. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 26 вересня 2015. (рос.)
- ↑ Black Currant 'Boskoop Giant'. davesgarden.com. Архів оригіналу за 26 вересня 2015. Процитовано 26 вересня 2015. (англ.)
Посилання ред.
- Historie van de gemeente. Boskoop vroeger. www.alphenaandenrijn.nl. Gemeente Alphen aan den Rijn. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 26 вересня 2015. (нід.)
- Historische vereniging Boskoop. hvboskoop.nl. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 26 вересня 2015. (нід.)