Відкрити головне меню

Віта́лій Володи́мирович Бо́рщ (15 лютого 1980(19800215) — 10 липня 2019) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Борщ Віталій Володимирович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Борщ Віталій Володимирович.jpg
Загальна інформація
Народження 15 лютого 1980(1980-02-15)
Волохів Яр
Смерть 10 липня 2019(2019-07-10) (39 років)
°онкохвороба
Військова служба
Роки служби 2014—2015
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
92 ОМБр.png
 92 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «Народний Герой України»
Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня

ЖиттєписРедагувати

Народився 1980 року в селі Волохів Яр (Чугуївський район, Харківська область).

Пішов у військомат, але за обставинами, що склалися в ЗСУ, на той час потрапив лише на 3-тю хвилю мобілізації у серпні 2014 року. Протягом 2014—2015 років брав участь в російсько-українській війні, 92-га бригада, танковий батальйон, механік-водій.

В жовтні 2014 року відбув в Станицю Луганську, воював у Щасті, в районі Дебальцевого, Трьохізбенки (в травні і до кінця серпня 2015-го). Брав безпосередню участь в спробах деблокування Дебальцевського котла — з 25 січня по 19 лютого 2015 року, розбитті ПВК Вагнера на Донбасі.

Став одним із героїв книги Валерії Розумовської «Нескорені». Після демобілізації йому діагностували рак, переніс операцію. Займався волонтерством, допомагав армії, брав участь в організації патріотичних заходів для молоді — сокільські вишколи «Дикий степ» у селі Волохів Яр — та у розбудові військ територіальної оборони Харківської області.

У 2017 та 2019 роках сталися рецидиви. Помер 10 липня 2019-го внаслідок онкохвороби.

Без Віталія лишились дружина та двоє синів.

Нагороди та вшануванняРедагувати

  • Кавалер ордена «Народний Герой України»
  • нагороджений нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі».

ДжерелаРедагувати