Борозни Сірсаліса
Бо́розни Сірса́ліса (лат. Rimae Sirsalis) — група з декількох западин на поверхні Місяця загальною протяжністю близько 426 км[1], які лежать поблизу невеликого каратера Сірсаліс. Це найдовші борозни (канали) на поверхні Місяця[2]. Назву цій системі борозен присвоєно у 1964 році Міжнародним астрономічним союзом.
 Борозни Сіраліса, світлина зонда Lunar Orbiter 4 | |
| Планета | Місяць |
|---|---|
| Координати | 15°42′ пд. ш. 61°42′ зх. д. / 15.7° пд. ш. 61.7° зх. д.Координати: 15°42′ пд. ш. 61°42′ зх. д. / 15.7° пд. ш. 61.7° зх. д. |
| Довжина | 426 км |
| Найменування | 1964 |
| Епонім | за назвою найближчого каратера Сірсаліс |
Селенографічні координати 15°42′ пд. ш. 61°42′ зх. д. / 15.7° пд. ш. 61.7° зх. д..
Борозни утворилися внаслідок розширення поверхні, можливо, через зростання тиску в надрах.
Борозни Сіраліса проходять майже виключно через високогір'я. Вони починаються на краю Океану Бур поблизу малого каратера Сірсаліс, від якого вони дістали свою назву, і проходять безпосередньо від моря, зрештою закінчуючись серед тріщин у дні кратера Дарвін. На своєму шляху вони перетинають ударний кратер, хребти з пагорбів та інші невеликі гори.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Rimae Sirsalis, Gazetteer of Planetary Nomenclature International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN)
- ↑
Rimae Sirsalis - the Longest Rille on the Moon на YouTube
Посилання
ред.| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Борозни Сірсаліса |
