Вікіпедія

Борозна (мозок)

Борозна́ головного мозку (лат. sulcus cerebri) — западина, паз або канавка в корі головного мозку. Борозни оточують звивини (лат. gyri, однина gyrus), створюючи характерний складчастий вигляд мозку у людей та інших ссавців. Великі борозни також називають щілинами (fissurae).

Sulcus
Звивина й борозна.
Ідентифікатори
NeuroNames 1208
TA98 A14.1.09.006
TA2 5433
FMA 75759
Анатомічна термінологія
Анатомія Грея мал. 726 — латеральна поверхня лівої півкулі головного мозку, при погляді збоку.
Анатомія Грея мал. 726 — латеральна поверхня лівої півкулі головного мозку, при погляді збоку.
Об'ємне рухоме зображення. Повздовжна щілина лат. fissura longitudinalis cerebri
Об'ємне рухоме зображення людського мозку, що ілюструє латеральні борозни
Ілюстрації із зображенням основних структур головного мозку, включно з борознами
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Борозна.

Структура ред.

Борозни — одна з трьох структурних елементів кори головного мозку разом зі звивинами й щілинами. Разом ці три елементи створюють велику площу поверхні мозку людини та інших ссавців. При погляді на людський мозок, помітно, що дві третини поверхні приховані в пазах. Як борозни, так і щілини являють собою заглиблення в корі, але вони розрізняються за розміром. Борозна — це неглибокий паз, який оточує звивини, щілина — велика борозна, яка ділить мозок на частки, а також на дві півкулі як, наприклад, поздовжня щілина (fissura longitudinalis cerebri)[1]. Однак ця відмінність не завжди чітка. Наприклад, латеральна борозна (sulcus lateralis) також відома як «бічна щілина» (fissura lateralis) і як «Сільвієва борозна», «Сільвієва щілина» (sulcus Sylvii, fissura Sylvii), а центральна борозна (sulcus centralis) — як «центральна щілина» (fissura centralis) і як «Роландова борозна» (sulcus Rolandi).

Важливість розширення площі поверхні ред.

Це дуже важливо в умовах, коли розмір мозку обмежується внутрішнім розміром черепа. Збільшення поверхні кори головного мозку за допомогою системи звивин і борозен збільшує кількість клітин, які беруть участь у виконанні мозком таких функцій як пам'ять,увага, сприйняття, мислення, мова, свідомість.[2][3]

Розвиток ред.

У людини мозкові звивини з'явиться приблизно в віці 5 місяців і потрібен принаймні, цілий рік після народження, для повного розвитку.[4] Особливості розвитку кори в кожної людини досить варіабельні. А роль і механізми впливу генетичних і епігенетичних екологічних факторів на цей процес повністю не зрозумілі.[5] було встановлено також, що розміри борозни змінюються (збільшуються) з віком[6][7]

Найбільш важливі борозни й щілини ред.

  • Поздовжня щілина (fissura longitudinalis cerebri)
  • Шпорна борозна (sulcus calcarinus)
  • Центральна борозна (sulcus centralis)
  • Центральна борозна острівця (sulcus centralis insulae)
  • Поясна борозна (sulcus cinguli)
  • Циркулярна борозна острівця (sulcus circularis insulae)
  • Колатеральна борозна (sulcus collateralis)
  • Борозна гіпокампу (sulcus hippocampalis)
  • Нижня лобова борозна (sulcus frontalis inferior)
  • Нижня скронева борозна (sulcus temporalis inferior)
  • Внутрішньотім'яна борозна (sulcus intraparietalis)
  • Латеральна борозна (sulcus lateralis)
  • Півмісяцева борозна (sulcus lunatus)
  • Потилично–скронева борозна (sulcus occipitotemporalis)
  • Нюхова борозна (sulcus olfactorius)
  • Парацентральна борозна (sulcus paracentralis)
  • Тім'яно-потилична борозна (sulcus parieto-occipitalis)
  • Постцентральна борозна (sulcus postcentralis)
  • Прецентральная борозна (sulcus precentralis)
  • Носова борозна (sulcus phinalis)
  • Підтім'яна борозна (sulcus subparietalis)
  • Борозна мозолистого тіла (sulcus corpori callosi)
  • Верхня лобова борозна (sulcus frontalis superior)
  • Верхня скронева борозна (sulcus temporalis superior)
  • Поперечна потилична борозна (sulcus occipitalis transversus)
  • Поперечна скронева борозна (sulcus temporalis transversus)

Дивись також ред.

Посилання ред.

  1. ↑ Carlson, N. R. (2013). Physiology of Behavior. Upper Saddle River, NJ: Pearson Education Inc.
  2. ↑ Cusack, R. (2005). The intraparietal sulcus and perceptual organization. Journal of Cognitive Neuroscience, 17(4), 641—651. doi: 10.1162/0898929053467541
  3. ↑ Ono, Kubick, Abernathey, Atlas of the Cerebral Sulci, Thieme Medical Publishers, 1990. ISBN 0-86577-362-9. ISBN 3-13-732101-8.
  4. ↑ Caviness VS Jr. (1975). Mechanical model of brain convolutional development. Science. 189(4196):18-21. PMID 1135626
  5. ↑ Dubois, J., & Benders, M. (2007). Mapping the early cortical folding process in preterm newborn brain. Oxford Journals, 18, 1444—1454. dpi: 10.1093/cercor/bhm180
  6. ↑ Tao Liu, Wei Wen, Wanlin Zhu, Julian Trollor, Simone Reppermund, John Crawford, Jesse S Jin, Suhuai Luo, Henry Brodaty, Perminder Sachdev (2010) The effects of age and sex on cortical sulci in the elderly. Neuroimage 51:1. 19–27 May. PMID 20156569
  7. ↑ Tao Liu, Wei Wen, Wanlin Zhu, Nicole A Kochan, Julian N Trollor, Simone Reppermund, Jesse S Jin, Suhuai Luo, Henry Brodaty, Perminder S Sachdev (2011) The relationship between cortical sulcal variability and cognitive performance in the elderly. Neuroimage 56:3. 865—873 Jun. PMID 21397704
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Борозна_(мозок)&oldid=42315220