Відкрити головне меню

Боровський Сергій Володимирович

Сергі́й Володи́мирович Боро́вський (рос. Сергей Владимирович Боровский, біл. Сяргей Уладзіміравіч Бароўскі, нар. 29 січня 1956, Мінськ) — радянський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Майстер спорту СРСР (1979). Майстер спорту СРСР міжнародного класу (1981). Наразі очолює тренерський штаб молодіжної збірної Казахстану.

Ф
Сергій Боровський
Sergei Borovsky 2015.png
Особові дані
Повне ім'я Сергій Володимирович
Боровський
Народження 29 січня 1956(1956-01-29) (63 роки)
  Мінськ, СРСР
Зріст 175 см
Вага 71 кг
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1974–1987 СРСР «Динамо» (Мінськ) 400 (8)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1981–1985 СРСР СРСР 21 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1989–1994 Білорусь «Молодечно»
1994–1997 Білорусь Білорусь
1997–1998 Латвія «Вентспілс»
1998–1999 Молдова «Шериф»
1999–2000 Білорусь Білорусь
2002–2003 Білорусь «Торпедо-МАЗ»
2003 Литва ФБК «Каунас»
2004 Україна «Металург» З
2004 Білорусь «Білшина»
2004 Литва «Ветра»
2005–2006 Білорусь «Динамо» Б
2009–2010 Білорусь СКВІЧ
2010–2011 Білорусь «Вітебськ»
2011–2012 Білорусь СКВІЧ
2012– Казахстан Казахстан (U-21)
Звання, нагороди
Нагороди
Майстер спорту СРСР міжнародного класу

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Як гравець насамперед відомий виступами за «Динамо» (Мінськ), в якому провів всю свою кар'єру, а також національну збірну СРСР.

Клубна кар'єраРедагувати

Вихованець мінської СДЮШОР-5. Перший тренер — Леонід Лапунов. В 1972—1973 роках був гравцем складу дублерів футбольного клубу «Динамо» (Мінськ). З 1974 року — гравець основного складу. За чотирнадцять років у «Динамо» взяв участь у 400 матчах чемпіонату СРСР (з них 270 у вищій лізі), забив 8 голів (4 в вищій лізі). Був капітаном «Динамо» в 1984—1985 роках.

У єврокубкових змаганнях в 1983—1987 роках відіграв 19 матчів (Кубок чемпіонів — 6; Кубок УЄФА — 10; Кубок володарів Кубків — 3).

Виступи за збірнуРедагувати

1981 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної СРСР.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1982 року в Іспанії.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни 21 матч.

Кар'єра тренераРедагувати

Після завершення ігрової кар'єри з 1989 року приступив до тренерської діяльності. Працював головним тренером у клубах Білорусі («Молодечно», «Торпедо-МАЗ», «Білшина», «Динамо» (Брест)), Латвії («Вентспілс»), Молдови («Шериф»), України («Металург» (Запоріжжя)), Литви («Каунас», «Вітру»).

Двічі очолював національну збірну Білорусі. Під його керівництвом збірна здобула одну з найгучніших перемог у своїй історії — 1995 року над збірною Нідерландів (1:0), а також зазнала одну з найбільш несподіваних поразок — 2000 року від збірної Андорри (0:2).

У травні 2007 року приступив до роботи в штабі клубу «Торпедо» (Жодіно) як тренер-консультант[1]. Через місяць був призначений спортивним директором мінського «Динамо», проте вже в грудні його на цій посаді змінив Геннадій Тумилович. 2008 року — тренер-консультант в «Торпедо» (Жодіно).

4 серпня 2009 року очолив СКВІЧ (Мінськ), що виступав у першій лізі[2]. Під його керівництвом, команда посіла друге місце в сезоні 2010 року, але в перехідних матчах за право участі в вищій лізі в сезоні 2011 року двічі поступилася «Торпедо» (Жодіно). 12 грудня 2010 року закінчив 240-годинне навчання та отримав ліцензію Pro[3].

З 23 грудня 2010 року був головним тренером «Вітебська»[4], але вже наступного року повернувся у СКВІЧ.

З 2012 року очолює тренерський штаб молодіжної збірної Казахстану.

ДосягненняРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати