Відкрити головне меню

Борнгольмський десант

Борнхольмський десант був здійснений 9 травня 1945 року радянським Балтійським флотом та силами Другого Білоруського фронту (командувач — маршал СРСР Костянтин Рокоссовський), в результаті радянські війська витіснили з данського острова Борнхольм частини Вермахту.

Борнгольмський десант
Rønne in 1945.jpg
Ренне після радянського бомбардування
Дата: 9 - 10 травня 1945
Місце: Борнхольм, Данія
Результат: зайняття острова Борнхольм
Сторони
СРСР СРСР Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
СРСР СРСР Трибуц Володимир Пилипович
Коротков Федір Федорович
Третій Рейх Третій Рейх Рольф Вутман
Герхард фон Кампц
Військові сили
СРСР СРСР 7686 військових Третій Рейх Третій Рейх близько 12 000 військових
Втрати
СРСР СРСР не менше 1 вбитого та 3 поранених Третій Рейх Третій Рейх
загиблі та поранені
6 транспортів, 2 мотоботи, 1 десантна баржа, 1 самохідна баржа, 1 торпедний катер
10 цивільних громадян загинуло при бомбардуваннях

Планування та підготовка операціїРедагувати

У 1945 року нацистське керівництво використовувало острів Борнхольм в Балтійському морі як перекидочну базу при евакуації своїх частин з Курляндського котла, Данцигської затоки та притиснутих до морського узбережжя окремих угрупувань в Східній Пруссії. 25 січня 1945 року на нараді в ставці Адольфа Гітлера приймається рішення посилити оборону окупованої Данії, зокрема Борнхольму[1].

На початку 1945 року гарнізон острова становив понад 12 000 вояків та старшин, були берегові та зенітні батареї — у березні з Курляндського півострова сюди було довезено 8 берегових батарей, близько 10 Пеленгаторних та радіолокаційних станцій, 3 гідроакустичні станції для вистеження підводних човнів, на острові розміщувався невеликий військовий аеродром[2]. Гарнізоном Борнхольму з 5 березня керував капітан 1-го рангу Герхард фон Кампц; з 6 травня фактично керівництво обороною здійснював генерал артилерії Рольф Вутман, котрий прибув із залишками частин, евакуйованих зі Східної Пруссії.

4 травня нацистські війська в північно-західній Німеччині, Голландії та Данії капітулюють перед канадсько-британською 21-ю групою армій, котрою керував фельдмаршал Бернард Монтгомері. Однак попри умови капітуляції нацистські авіація та кораблі не припинили бойових дій, темпи евакуації же німецьких військ на захід Балтійським морем тільки посилилися. З кораблів із евакуйовуваними по радянських кораблях при зближенні вівся вогонь — це було через наказ, який отримав Герхард фон Кампц щодо капітуляції лише британським військам та утриманні Борнхольму до того часу[3].

4 травня Ставка Верховного Головнокомандування по пропозиції Народного комісаріату ВМФ СРСР адмірала флоту Миколи Кузнецова приймає рішення зірвати евакуацію. Для проведення десантної операції виділяється 18-та стрілецька дивізія 132-го стрілецького корпусу (командувач корпусу — генерал Федір Коротков) 19-ї армії 2-го Білоруського фронту. Керівництво вважало, що німецькі сили на острові не робитимуть збройного опору після демонстрації військової сили, для прийому капітуляції передбачалося висадити роту моряків та за потреби стрілецький полк[4].

Перебіг радянських дій на островіРедагувати

7 травня авіація Балтійського флоту виявляє західніше та північніше Борнгольму великі конвої — у західному напрямі в морі від Лібави, Віндави та Хеля до острова рухалося 700 різновеликих кораблів, допоміжних суден, транспортів, ба звичайних шлюпок. Того ж дня радянська авіація здійснює 2 бомбо-штурмові удари — 78 штурмовиків та 24 винищувачів, 8 травня — чотири удари — 91 штурмовик, 62 винищувачі, 28 бомбардувальників по кораблях, плавучих засобах та портових спорудах в Ренне і Нексе[5]. Згодом в цих портах було виявлено потоплених 6 транспортів, 2 мотоботи, 1 десантна баржа, 1 самохідна баржа та 1 торпедний катер. На Борнгольмі були поруйновані військові об'єкти та громадські споруди, серед німецьких військових та цивільних були загиблі. Відразу після підписання акту про капітуляцію Німеччини о 23-й годині 8 травня німецькому гарнізону по радіо відкритим текстом передається радіограма німецькою мовою з вимогою виконати рішення про капітуляцію. Проте борнгольмський гарнізон не капітулював, близько 14-ї години 9 травня була перехоплена радіограма з острова, в якій говорилося, що на рейдах Боргхольма знаходиться велика кількість кораблів та транспортних засобів з більш чим 7000 солдатів та офіцерів, рух кораблів продовжується. 9 травня радянське військове керівництво приймає рішення про здійснення десанту на Борнгольм.

9 травня о чверть на 7-му годину для прийняття нацистської капітуляції на Борнгольм з порту Кольберг вирушає 6 торпедних катерів (командир загону катерів — капітан 3-го рангу Е. В. Осецький) зі стрілецькою ротою — 108 чи 110 бійців; керував загоном висадки начальник штабу Кольберзької військово-морської бази капітан 2-го рангу Дмитро С. Шавцов; в швидкому часі загін перехоплює загін німецьких кораблів — 4 мотоботи та самохідна баржа, на яких знаходилися нацистські військові, один з катерів їх відконвоював в порт Кольберга[6]. Решта 5 катерів по 15-й годині до борнгольмського порту Ренне та без протидії здійснили висадження десантної роти; до командира радянського десанту прибув німецький офіцер та від імені коменданта генерала Вутмана зажадав негайно покинути Борнгольм. Шавцов у відповідь попередив, що у випадку нескладення зброї через 2 години по військових об'єктах острова буде здійснено авіаційний удар.

Увечері 9 травня біля Борнгольму відбувся морський бій — близько 17-ї години 3 радянські торпедні катери наздогнали 11 німецьких сторожових катерів, буксир та транспорт, на наказ конвою повернутися в порт нацистські кораблі відкрили вогонь; пуск радянської торпеди не вдався, торпедні катери відходять в порт Ренне.

Доки нацистське керівництво проводило нараду, десантна рота з допомогою населення займає телеграф, об'єкти в порту та перерізала кабелі зв'язку[7]. Через декілька годин генерал Вутман, начальник його штабу та морський комендант здалися та були доставлені в Кольберг на торпедних катерах, де підписали наказ про капітуляцію гарнізону Борнгольму.

Протягом 9 травня радянська авіація неодноразово здійснювала удари по німецьких конвоях, що відходили на захід — загалом було виявлено до 50 кораблів, з них 10 було потоплено, приблизно стільки ж ушкоджено; в повітряних боях було збито 16 літаків Люфтваффе.

У ніч на 10 травня в напрямі Швеції від острова відійшли німецькі буксир та баржа; вранці вони виявлені авіацією, на перехоплення вийшли торпедні катери, котрі завернули вітікачів на Борнхольм — загалом там було до 800 німецьких військових.

На світанку 10 травня на острів прибув загін торпедних катерів, котрим керував Герой Радянського Союзу капітан 3-го рангу В. Старостін, в порту Ренне висадилося 600 морських піхотинців, після того всі німецькі частини почали складати зброю[8].

Не менше 2 радянських вояків було поранено при зачистці острова[9].

На протязі 10 — 11 травня відбувалося роззброєння німецького гарнізону, після того 11 138 полонених були вивезені на територію СРСР. У цьому ж часі на Борнгольм прибував радянський гарнізон — 7687 вояків 132-го стрілецького корпусу. Два радянські моряки в бою були поранені, один в госпіталі помер; німецький конвой відійшов в Данію.

ПіслямоваРедагувати

Радянські війська знаходилися на острові менше року, 5 квітня 1946 після передачі Борнгольму предстаникам данського уряду були виведені; загалом в часі перебирання контролю над островом та подальшого перебування радянського гарнізону на ньому загинуло близько 30 військовослужбовців.

Під час радянських авіанальотів 7-8 травня 1945 року загинуло 10 мирних громадян, зруйновано 470 будов, 4600 людей залишилося без даху над головою. Нацистські сили — по різних даних — не мали втрат — чи втратили вбитим 1 військового[10].

Генерал Вутман за здачу радянським військам без бою Борнгольму отримав 10 років концентраційних таборів.

ПриміткиРедагувати

  1. Десант після Перемоги (рос.)
  2. Останній десант (рос.). Архів оригіналу за 17 травень 2014. Процитовано 17 травень 2014. 
  3. Останній десант (рос.). Архів оригіналу за 17 травень 2014. Процитовано 17 травень 2014. 
  4. Останній десант (рос.). Архів оригіналу за 17 травень 2014. Процитовано 17 травень 2014. 
  5. Борнгольмський синдром (рос.)
  6. Борнгольмський синдром (рос.)
  7. Борнгольмський синдром (рос.)
  8. Борнгольмський синдром (рос.)
  9. Останній десант (рос.). Архів оригіналу за 17 травень 2014. Процитовано 17 травень 2014. 
  10. Борнгольмський синдром (рос.)