Борис Русаков
Борис Русаков (нар. 1981, Новосибірськ — пом. 30 червня 2015, Широкине) — сибірський самостійник, доброволець полку «Азов», Національної гвардії України. Відомий також під позивним «Ратибор».
| Борис Русаков | |
|---|---|
 | |
| Прізвисько | Ратибор |
| Народження |
1981 Новосибірськ, Росія |
| Смерть | 30 червня 2015 |
| Рід військ | добровольчий батальйон |
| Роки служби | 2014-2015 |
| Звання | чотовий |
| Командування |
 Полк «Азов» |
| Війни / битви | |
Життєпис ред.
Народився у Новосибірську в родині вихідців із Сірого Клину. Професійно займався боксом. Служив у російській армії, де отримав військову спеціальність мінометника.
Після армії брав активну участь у русі сибірських самостійників, був прихильником утворення незалежної Сибірської держави.
Улітку 2014 року емігрував в Україну. Пройшов підготовку у навчально-мобілізаційному центрі батальйону «Азов» у «Козацькому Домі». З осені 2014 року перебував у складі 2-ї сотні полку «Азов».
Брав участь у Широкинській операції, де його сотня за стійкість отримала прізвисько «Залізна». Командував мінометною чотою (взводом). З лютого 2015 року разом зі своїм підрозділом постійно перебував на передовій у районі села Широкине.
Був смертельно поранений 21 червня 2015 року внаслідок потужного обстрілу позицій полку «Азов» в селі Широкине. Отримав важке осколкове поранення голови від 120-міліметрового снаряда, від чого й помер 30 червня 2015 року, не приходячи то тями[1].
Громадське прощання з Ратибором відбулося 8 липня 2015 року на Майдані Незалежності в Києві. Прощання зібрало кілька сотень українських добровольців, громадських активістів та політемігрантів із Росії, відбувалося під прапорами України (жовто-блакитними) і незалежного Сибіру (біло-зеленими)[2][3]. Після прощання тіло було вивезено до Казахстану, де за заповітом Ратибора, який сповідував язичництво, його було кремовано. Прах похований на Заєльцевському цвинтарі в Новосибірську[4].
Узимку 2014/2015 років у Новосибірську були зрізані партійні (червоні) прапори на будівлі обкому КПРФ, на місцевому бюсті Леніна був намальований символ Ідея Нації, а в Центральному районі міста були залиті фарбою вивіски офісу партії Єдина Росія. Російські ЗМІ пов’язували ці дії з сибірськими самостійниками у підпіллі, які координувалися Ратибором[4].
Цитата ред.
Я воюю не за мир, а за справедливість [5]
Примітки ред.
- ↑ воїном – жити вічно – полк «Азов»[недоступне посилання з серпня 2019]
- ↑ У Києві «Азов» попрощався зі своїм російським бійцем «Ратибором» -ZIK. Архів оригіналу за 15 липня 2019. Процитовано 15 липня 2019.
- ↑ [ http://vikna.if.ua/news/category/all/2015/07/09/36843/view“Азов” [Архівовано 15 липня 2019 у Wayback Machine.] попрощався із “Ратибором”, який приїхав із Росії, щоб боротись за справедливість та проти путінської агресії – Вікна]
- ↑ а б за батальон «Азов» новосибирца похоронили на Заельцовском кладбище – Тайга.Инфо[недоступне посилання з вересня 2019]
- ↑ [ https://volnodum.livejournal.com/1341802.html [Архівовано 15 липня 2019 у Wayback Machine.] В Киеве с почестями похоронили русского командира взвода батальона "Азов" Ратибора]
Посилання ред.
- [1];
- [2] [Архівовано 15 липня 2019 у Wayback Machine.];
- [3] [Архівовано 15 липня 2019 у Wayback Machine.];
- [4] [Архівовано 15 липня 2019 у Wayback Machine.];
- [5] [Архівовано 15 липня 2019 у Wayback Machine.];
- [6] [Архівовано 30 липня 2019 у Wayback Machine.].