Відкрити головне меню

Борис Луцький (3 січня 1865, м. Бердянськ — ?) — інженер-конструктор, піонер автомобілізму.

Борис Луцький
Борис Луцький
Борис Луцький.jpg
Народився 3 січня 1865(1865-01-03)
Бердянськ
Помер невідомо
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність винахідник
Alma mater Мюнхенський технічний університет
Володіє мовами російська

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Борис Григорович Луцький народився 3 січня 1865 року в місті Бердянську Таврійської губернії. З 1865 по 1876 рік проживав у невеликому маєтку батьків у селі Андріївка Бердянського повіту Таврійської губернії. Батько Луцького був купцем 2 гільдії.

У 1876 р. Борис Луцький після закінчення однокласного міністерського училища поступив в шестикласне реальне училище Севастополя. Після закінчення навчання Бориса Луцького, як одного з найкращих учнів, послали за кордон до Німеччини для продовження освіти.

27 жовтня 1882 року після успішної здачі іспитів Б. Г. Луцький був прийнятий у Вищу технічну школу Мюнхена на механіко-технічне відділення (спеціальність — інженер-механік).

У 1885 році отримав перший патент — на газовий двигун.

У 1886 році, закінчивши навчання, повернувся до Росії, щоб відбути військову повинність. Після цього отримав місце

інженера на фірмі «Ландес і Машинобудівна Компанія». Наприкінці 1890 р. Борис Григорович отримав нове запрошення — цього разу від однієї з найбільших машинобудівних фірм Німеччини — «Нюрнберзької машинобудівної компанії» («Nurenberg Maschinenbau A.G.»). Зараз ця фірма знаменита на весь світ і відома під абревіатурою «МАН». Йому запропонували місце головного інженера цієї фірми. Одночасно компанія купила патент на його газовий мотор і дія патенту стала поширюватися на всю Німеччину. 1897 року Луцький переїхав до Берліна, де незабаром заснував фірму «Gesellschaft fur Automobilwagenbau». 30 вересня 1897 р. Б. Г. Луцький разом з Р. Даймлером, Р. Дізелем, Л. Лонером, Е. Румплером і Е. Ван дер Зіпеном став одним із засновників «Європейського автомобільного союзу».

Після Паризької виставки 1900 року почалася співпраця Бориса Луцького та фірм, де він працював, з урядом Російської імперії, наслідком чого стали закупівля автомобілів та ліцензій на виробництво двигунів, а також нагородження Луцького орденом Святого Станіслава.

1904 року Борис Луцький побудував моторний човен, який назвав на честь дружини «Luckerja». Цей човен рухався зі швидкістю 19 км/год.

Також він будував двигуни для міноносців та авіамотори.

1908 року Борис Луцький за заслуги в розвитку автомобілебудування в Росії отримав титул барона. З цього часу він став писати своє ім'я «Борис фон Луцкой» ((Boris von Loutzkoy).

В енциклопедії Браунбека 1912 року Луцького названо одним з найвеличніших піонерів автомобілізму.

Доля Луцького після початку Першої світової війни точно невідома. На той момент він перебував у Німеччині, тож, ймовірно, опинився у в'язниці. Деякі з дослідників вважають, що він помер незабаром після звільнення, у 1920 році. Інші вважають, що 1918 року винахідник повернувся на батьківщину, де прожив до 1920 року, після чого виїхав за кордон, де прожив ще принаймні до середини 30-х років, продовжуючи винахідницьку роботу (що доводять численні патенти, отримані на його ім'я).

Відзначення пам'ятіРедагувати

10 квітня 2015 р. Укрпошта ввела в обіг[1] поштову марку № 1426 «150 років від дня народження Бориса Луцького».

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати