Відкрити головне меню

Михайло Леонтійович Бондар (нар. 17 листопада 1973(19731117), Бодячів, Сокальський район, Львівська область) — доброволець Національної гвардії, учасник війни на Сході. Народний депутат України VIII і IX скликань.

Бондар Михайло Леонтійович
Народився 17 листопада 1973(1973-11-17) (45 років)
Сокальський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Учасник Війна на сході України
Посада Народний депутат України і Народний депутат України
Партія Народний фронт[1]
Україна Народний депутат України
8-го скликання
«Народний фронт» 27 листопада 2014 29 серпня 2019
9-го скликання
«Європейська Солідарність» 29 серпня 2019

Бондар Михайло Леонтійович на сайті Верховної Ради України

ЖиттєписРедагувати

1989 — закінчив неповну середню школу.

19891992 — навчався в Белзькому професійно-технічному училищі № 13 Львівської обл. за професією монтажник внутрішніх санітарно-технічних систем і обладнання, електрозварювальник.

19921994 — служба в Збройних силах України.

З 1997 р. по 2006 р. навчався у Львівському університеті ім. Франка за спеціальністю «Фінанси, економіка і підприємництво».

З 1997 р. по 1998 р. працював на посаді бухгалтера централізованої бухгалтерії Жвирківської селищної ради Сокальського р-ну Львівської обл.

З січня по березень 1998 р. працював бухгалтером у Сокальському районному вузлі електрозв'язку Львівського ОДПЕЗ «Укртелеком».

З лютого по грудень 1999 р. працював на посаді провідного фахівця Сокальської дільниці Львівської філії ДК "ТД «Газ України».

З листопада 2013 р. під час Революції гідності був сотником 10 Сокальської сотні Самооборони Майдану. 10 Сотня забезпечувала безпеку Будинку профспілок, де був розташований Штаб Самооборони Майдану та Штаб національного спротиву. Разом з 3 Сотнею 10 Сотня утримувала 3 барикаду на Михайлівській вулиці, патрулювала барикаду на вулиці Грушевського. 18 лютого 2014 р. рубіж 10-ї сотні був коло Будинку офіцерів та Маріїнського парку.

19-20 лютого обороняв Майдан. Після перемоги на Майдані пішов добровольцем в Національну гвардію України.

1 липня 2014 р. отримав поранення біля Слов'янська. Брав участь у бойових діях в зоні АТО біля Дебальцевого і займав посаду заст. ком. взводу, командир відділення 1-го Батальйону Оперативного Призначення Національної Гвардії України ім. Кульчицького.

Виховує двох синів.

Відзнаки та нагородиРедагувати

  • Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» - 2016 рік.
  • Медаль "Захиснику Вітчизни" - 2015 рік.
  • Орден "За мужність" ІІІ ступеня - 2017 рік.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати