Бондаренко Степан Григорович
Степан Григорович Бондаренко (нар. 21 січня 1924, Попенки — пом. 9 квітня 2011, Кишинів) — радянський вчений в галузі агрохімії. Доктор сільськогосподарських наук з 1983 року, професор, почесний член Міжнародної академії виноградарства[1].
| Степан Григорович Бондаренко | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Народився |
21 січня 1924 Попенки, Одеська губернія, Українська СРР, СРСР | ||||
| Помер |
9 квітня 2011 (87 років) Кишинів, Молдова | ||||
| Місце проживання | Кишинів | ||||
| Країна |
 СРСР | ||||
| Alma mater | Кишинівський сільськогосподарський інститут імені М. В. Фрунзе | ||||
| Галузь | агрохімія | ||||
| Заклад | Молдавський науково-дослідний інститут виноградарства і виноробства | ||||
| Посада | завідувач лабораторією агрохімії і програмування врожаю | ||||
| Вчене звання | професор | ||||
| Науковий ступінь | доктор сільськогосподарських наук | ||||
| Нагороди |
| ||||
БіографіяРедагувати
Народився 21 січня 1924 року в селі Попенках (нині Рибницького району Молдови) в селянській родині.
Брав участь у Другій світовій війні. В Червоно армію призваний Рибницьким районним військкоммісаріатом 3 квітня 1944 року[2]. Рядовий, навідник великокаліберного кулемета ДШК 52-ї окремої зенітно-кулеметної роти 41-ї Гвардійської стрілецької дивізії, брав участь в боях в Молдавії, Югославії, Румунії, Угорщині, Австрії[3].
Член ВКП(б) з 1948 року. У 1956 році закінчив Кишинівський сільськогосподарський інститут імені М. В. Фрунзе. У 1956—1964 роках — на комсомольській, партійній і науково-дослідних роботі. З 1964 року завідувач лабораторією агрохімії і програмування врожаю Молдавського науково-дослідного інституту виноградарства і виноробства.
Наукова діяльністьРедагувати
Вченим запропоновано низку оригінальних регресійних методів визначення оптимальних рівнів урожаю, вмісту елементів живлення в органах куща; описані динаміка накопичення біомаси та елементів живлення, зміни концентрації поживних речовин в органах куща; розроблені нові методи розрахунку доз добрив плодоносних виноградників і листової діагностики мінерального живлення винограду і інше. Автор 150 наукових робіт. Серед них:
- Агротехника высоких урожаев винограда. — К., 1965 (у співавторстві);
- Эффективность минеральных удобрений на плодоносящих виноградниках. — К., 1972;
- Программирование урожая винограда. — Садоводство, виноградарство и виноделие Молдавии, 1981, № 7.
ВідзнакиРедагувати
Нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (6 квітня 1985[4]), медалями «За відвагу» (15 лютого 1945[2]), «За взяття Будапешта», «За взяття Відня»[3].
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б Безсмертний полк [Архівовано 24 грудня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ а б Память народа [Архівовано 24 грудня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ а б Фронтовий альбом [Архівовано 24 грудня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Память народа(рос.)
ЛітератураРедагувати
- Энциклопедия виноградарства / гл. ред. А. И. Тимуш. — Кишинев : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986.(рос.)