Бондаренко Іван Антонович

Бондаре́нко Іва́н Анто́нович (нар. 1914 — пом. 26 березня 1944) — командир 1041-го стрілецького полку 223-ї стрілецької дивізії 57-ї армії 3-го Українського фронту, майор, Герой Радянського Союзу (1944).

Бондаренко Іван Антонович
Народження1914(1914)
Баштанка Миколаївська область
Смерть26 березня 1944(1944-03-26)
поблизу села Бузьке Миколаївська область
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силСухопутні війська
Рід військпіхота
Роки служби1939–1944
ПартіяКПРС
Званнямайор
Формування223-я стрілецька дивізія
Командування1041-й стрілецький полк
Війни / битвиРадянсько-німецька війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Суворова III степеня Орден Червоної Зірки

Життєпис

ред.

Народився у 1914 році в селищі в с. Шевченкове Баштанського району Миколаївської області в родині службовця. Українець. Освіта неповна середня. Після школи працював у районній інспекції Держстраху.

До лав РСЧА призваний у 1939 році. У 1941 році закінчив Одеське військово-технічне училище.

Учасник Радянсько-німецької війни з липня 1941 року. Воював на Південному, Закавказькому, Північно-Кавказькому, Південно-Західному, 2-у та 3-у Українських фронтах.

З 1942 року — на командирських посадах у 223-й стрілецькій дивізії. 18 серпня 1942 року в бою за місто Моздок був поранений. Брав участь в Моздоксько-Ставропольській, Тихорецько-Єйській, Краснодарській, Донбаській наступальних операціях.

З 15 вересня 1943 року — виконувач обов'язків, а згодом — командир 1041-го стрілецького полку.

Майор І. А. Бондаренко особливо відзначився при форсуванні річки Південний Буг в районі села Бузьке Вознесенського району Миколаївської області. 21 березня 1944 року полк вийшов на лівий берег річки, знищивши при цьому 37 автомашин, 2 штурмові гармати, 6 гармат та кілька десятків гітлерівців. В ніч на 24 березня на правому березі Південного Бугу був захоплений плацдарм. 26 березня в критичний момент бою по утриманню плацдарму, підняв бійців у штикову атаку. Був поранений, але поле бою не залишив.

26 березня 1944 року загинув у бою. Похований в селищі міського типу Арбузинка Миколаївської області[1].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 3 червня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм майору Бондаренку Івану Антоновичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Нагороди

ред.
 
Арбузинка. Меморіальна плита на могилі І. А. Бондаренка

Пам'ять

ред.

На честь І. А. Бондаренка названо вулицю в райцентрі Арбузинка Миколаївської області.

Примітки

ред.

Література

ред.
  • Бундюков А. Г., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса: Маяк, 1982. — С. 39-41. (рос.)
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь: в 2 т. — Т. 1. — Москва: Воениздат, 1988. (рос.)
  • Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005.