Бомбардування Варшави — серія авіанальотів німецької авіації на Варшаву під час оборони Варшави у вересні 1939 року.

Бомбардування Варшави
Оборона Варшави (1939)
Вигляд з повітря на палаючу Варшаву (вересень 1939)
Вигляд з повітря на палаючу Варшаву (вересень 1939)

Вигляд з повітря на палаючу Варшаву (вересень 1939)
Дата: 1–27 вересня 1939
Місце: Варшава, Польща
Результат:
Сторони
Польща Польща Третій Рейх Нацистська Німеччина
Командувачі
невідомо Вольфрам фон Ріхтгофен
Військові сили
Польща Повітряні сили Польщі
Польща Протиповітряна оборона
Третій Рейх Люфтваффе
Втрати
від 6 тис. до 40 тис. осіб принаймні 2 бомбардувальника (25 вересня 1939)

Хід подій ред.

1 вересня 1939 року, після вторгнення до Польщі, Люфтваффе здійснило перший авіаналіт на Варшаву за участю чотирьох груп бомбардувальників. Усього за перший тиждень вересня Варшава кілька разів зазнавала бомбардувань (в основному нальоти відбувалися на військові об'єкти)[1].

8 вересня німецька армія підійшла до Варшави. 140 бомбардувальників Junkers Ju 87 атакували частини міста, розташовані на лівому березі Вісли, а інші бомбардувальники атакували позиції польської армії у західних передмістях Варшави. 13 вересня відбулася атака пікірувальних бомбардувальників Люфтваффе. Також із повітря скидалися пропагандистські листівки. 22-23 був нанесений авіаудар по єврейському кварталу Варшави[2][3].

25 вересня дивізія бомбардувальників Люфтваффе під командуванням Вольфрама фон Ріхтгофена здійснила найбільший повітряний наліт, скинувши 560 тонн фугасних бомб і 72 тонни запальних бомб[4]. Протягом 11 години місто бомбардували понад 400 літаків (згодом цей день отримав назву «чорний понеділок»). Сильно постраждав центр Варшави. Встановити точні втрати німецької авіації під час нальоту 25 вересня практично неможливо через знищення багатьох архівних документів, проте відомо, що Люфтваффе втратило принаймні два бомбардувальники Junkers Ju 52[5].

26 вересня було захоплено три ключові позиції міської оборони, а 28 вересня польське командування підписало капітуляцію, і до міста увійшли німецькі війська. Міжнародна преса повідомила, що було вбито 20 000—40 000 мирних жителів, проте реальна кількість загиблих, ймовірно, нижча (в інших схожих за масштабами бомбардуваннях Другої світової війни кількість загиблих становить приблизно 6000—7000 осіб)[4]. 10% будівель міста було зруйновано та ще 40% пошкоджено; однак, частина пошкоджень була спричинена вогнем наземної артилерії, у тому числі вуличними боями між польською та німецькою піхотою та бронетехнікою[5].

Оборона ред.

Для оборони міста від бомбардувань використовувалися (за даними Інституту національної пам'яті )[6]:

Оцінки та думки ред.

Історик Томаш Шарота[pl] на одній з наукових конференцій заявив, що багато хто жив у той час, відмітили у своїх щоденниках, що бомбардування 25 вересня було «найбільшим бомбардуванням в ​​історії людства»[7]. В публікації «Straty Warszawy» він цитує щоденник мешканки Варшави Галини Регульської:

Після вчорашнього бомбардування лікарень ми вивісили на даху нашого шпиталю прапор Червоного Хреста. У інших лікарнях вчинили так само. Тепер німці будуть знати, де лікарні, і не будуть їх бомбити.

Оригінальний текст (пол.)
Po wczorajszym zbombardowaniu szpitali, na dachu naszego szpitala zawiesiliśmy flagę z czerwonym krzyżem. To samo robiły i inne szpitale. Teraz Niemcy będą już wiedzieć, gdzie znajdują się szpitale i nie będą ich bombardować.

— Щоденник Галини Регульської

Невдовзі з'ясувалися, що це були марні надії. 14 вересня Регульська відмітила:

Знімаємо з лікарень прапори Червоного Хреста, котрі повісили раніше. Виходить, що німці не шкодують лікарень, а навпаки — спеціально їх обстрілюють. Постраждалі, знервовані і стривожені, питають, чи зняли ми вже прапори з даху.

Оригінальний текст (пол.)
W szpitalach zdejmujemy na gwałt wywieszone flagi Czerwonego Krzyża. Okazuje się, że Niemcy nie tylko nie oszczędzają szpitali, lecz przeciwnie – specjalnie je ostrzeliwują. Ranni zdenerwowani i zaniepokojeni dopytują się, czy już zdjęliśmy flagi z dachu

Регульська описує, зокрема, що німецькі льотчики навмисне бомбардували лікарні та спускалися досить низько, щоб розстрілювати людей з автоматів. Також вона наголосила на рекомендації не передавати по радіо адреси лікарень і зняти з них прапори Червоного Хреста, щоб уникнути бомбардувань. На думку деяких істориків та журналістів, основними об'єктами нальотів були густонаселені райони Варшави, громадські будинки, житлові квартали, заклади культури, школи та лікарні; останні зазнали цілеспрямованого бомбардування[8][9]. Полковник польської армії Томашевський згадував, що «бомбардування зазнали не бойові позиції наших частин, а головним чином місто і населення»[8].

Адольф Гітлер згадав про бомбардування Варшави у своїй промові від 8 листопада 1942 року, стверджуючи, що «вони були максимально гуманними» і що він «хотів врятувати жінок і дітей».

Примітки ред.

  1. Corum, 2013, с. 173.
  2. S. Tucker, P. M. Roberts. Encyclopedia of World War II: a political, social and military history. — ABC-CLI0, 2004. — С. 1613.
  3. Adam Czerniakow Dzienniki, Wacław Lipiński Dziennik. Wrześniowa obrona Warszawy 1939 r. — Warszawa : Pax, 1989. — ISBN 83-211-1061-4.
  4. а б Wrzesień '39. Tego dnia od bomb zginęło 10 tysięcy warszawiaków. PolskieRadio.pl. Процитовано 10 липня 2022.
  5. а б Corum, 2013, с. 174.
  6. Olga Tumińska. Obrona przeciwlotnicza Warszawy (пол.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 10 липня 2022.
  7. Świadectwo reportera. Życie Warszawy. Процитовано 10 липня 2022.
  8. а б Alarm dla miasta Warszawy!. Rzeczpospolita (пол.). Процитовано 11 липня 2022.
  9. Grupa Wirtualna Polska. 69 lat temu rozpoczęła się obrona Warszawy, zaatakowanej przez hitlerowskie dywizje pancerne. www.money.pl (пол.). Процитовано 11 липня 2022.

Література ред.