Бойко Анатолій Іванович (співак)
співак (бас)
Анато́лій Іва́нович Бо́йко (2 червня 1945, Чугуїв Харківської області — 15 лютого 2021)[1] — український оперний співак (бас). Народний артист УРСР (1985).
| Бойко Анатолій Іванович | |
|---|---|
| Народився |
2 червня 1945 Чугуїв, Харківська область, Українська РСР, СРСР |
| Помер | 15 лютого 2021 (75 років) |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | оперний співак |
| Alma mater | Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової |
| Заклад | Одеський театр опери та балету |
| У шлюбі з | Тимофєєва-Бойко Світлана Дмитрівна |
| Нагороди |
 |
Загальні відомості ред.
Народився в Чугуєві Харківської області в родині військового льотчика.[2]
1974 — закінчив Одеську консерваторію (клас О. М. Благовидової).
З 1972 — соліст Одеського театру опери та балету.
1971 — записав на платівку фірми «Мелодія» українську народну пісню «Ой нагнувся дуб високий» (обробка А. Кос-Анатольського).
Виступав на сценах Франції, Угорщини, Іспанії, Швейцарії, Португалії, Нідерландів, Німеччини, Сирії, Лівані, Іраку, Афганістану.
Дружина артиста — Тимофєєва-Бойко Світлана Дмитрівна, заслужена артистка України.[3]
Партії ред.
- Алеко («Алеко» С. Рахманінова)
- Борис, Іван Хованський («Борис Годунов», «Хованщина» М. Мусоргського)
- Галицький, Кончак («Князь Ігор» О. Бородіна)
- Гремін, Рене («Євгеній Онєгін», «Іоланта» П. Чайковського)
- Король Рене («Йоланта» П. Чайковського)
- Кривоніс («Богдан Хмельницький» К. Данькевича)
- Петро І («Петро І» А. Петрова)
- Собакін («Царева наречена» М. Римського-Корсакова)
- Тарас («Сім'я Тараса» Д. Кабалевського)
- Ткаченко («Семен Котко» С. Прокоф'єва)
Визнання ред.
- 1967 — лауреат Республіканського конкурсу вокалістів
- 1973 — лауреат 6-го Всесоюзного конкурсу вокалістів ім. М. Глінки (Кишинів, 2-а премія)
- 1972 — лауреат 5-го Міжнародного конкурсу ім. П. Чайковського (Москва, 3-я премія)
- 1985 — Народний артист УРСР
Примітки ред.
- ↑ Помер соліст Одеської опери Анатолій Бойко. Укрінформ. 15 лютого 2021. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Счастливая фортуна Анатолия Бойко / Наталья Бржестовская. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 2 лютого 2020.
- ↑ Тимофеева-Бойко Светлана Дмитриевна. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 2 лютого 2020.
Джерела ред.
- Бойко Анатолій Іванович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 73. — ISBN 5-88500-071-9.
- Бойко Анатолій Іванович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 226. — ISBN 5-88500-27-1.
- Бойко Анатолій Іванович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 78. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- Ювілейний концерт Анатолія Бойка [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.]pera.odessa.ua
- Сірий О. Когда душа поет // Одесские известия. 1997, 25 января.(рос.)