Божевільне весілля (фільм, 2014)
Божевільне весілля (фр. Qu'est-ce qu'on a fait au Bon Dieu?; дослівно Чим ми всі прогнівили Бога?) — французький комедійний фільм 2014 року режисера Філіпа де Шоврона.
Божевільне весілля | |
|---|---|
| фр. Qu'est-ce qu'on a fait au Bon Dieu? | |
 | |
| Жанр | комедія |
| Режисер | Філіпп де Шоврон |
| Сценарист | Філіпп де Шоврон, Гі Лоран |
| У головних ролях |
Крістіан Клав'є, Шанталь Льобі, Емілія Кан, Фредерік Шо, Фредерік Бель, Нум Дьявара, Елоді Фонтан, Арі Абітан, Меді Садун, Юлія П'ятон |
| Оператор | Vincent Mathiasd |
| Композитор | Марк Шуарен |
| Кінокомпанія | Les films du 24 |
| Дистриб'ютор | Артхаус Трафік (в Україні) |
| Тривалість | 94 хв |
| Мова | французька |
| Країна |
 Франція |
| Рік | 2014 |
| Дата виходу |
16.04.2014 (у світі) 19.03.2015 (в Україні) |
| Кошторис | 12 786 124 €[1] |
| Касові збори | 200 млн дол., $148,48 млн[2] (Box Office Mojo) або $151 млн[3] (Le Huffington Post). |
| IMDb | ID 2800240 |
| Рейтинг |
IMDb:  |
| Наступний | За що нам це? |
 Божевільне весілля у Вікісховищі | |
Кінострічка має два продовження: у 2019 році вийшов фільм «За що нам це?», а у 2021 році — «Чим ми всі прогнівили Бога?[fr]»
Сюжет
ред.Щаслива багатодітна подружня пара, Клод і Марія Верней, виховує чотирьох прекрасних доньок. Вони добропорядні католики, представники ще старої Франції, їх поважають у суспільстві, у них є хороша робота, величезний будинок. Батьки не очікували, що так швидко три їхні доньки знайшли собі наречених, і вийшли заміж. Єдине, що їх бентежить — це їхні зяті, які трохи від них відрізняються: єврей, китаєць і араб. Для батьків це серйозний удар. Єдина їхня надія на останню дочку. Незабаром вони довідуються про радісну новину, їхня четверта донька виходить заміж за справжнього католика. Але з'ясовується, що наречений — чорношкірий … і тепер вони всі родичі.
Ролі виконували
ред.- Крістіан Клав'є — Клод Верней, батько
- Шанталь Лобі[fr] — Марія Верней, мати
- Фредерик Бель — Ізабель Сюзанна Марія Верней-Бен Асем, перша донька Вернея
- Меді Садун[fr] — Рашид Абдул Мухамед Бен Асем, мусульманин з Магрибу, чоловік Ізабель
- Юлія П'ятон — Оділь Угет Марія Верней-Бенішу, 2 дочка Вернея
- Арі Абіттан — Давид Моріс Ісак Бенішу, єврей, чоловік Оділь
- Емілія Кан — Сеголен Шанталь Марі Верней-Лін, третя дочка Вернея
- Фредерик Шо — Чау П'єр Поль Лін, китаєць, чоловік Сеголен
- Елоді Фонтан — Лаура Верней-Кофі, четверта дочка Вернея
- Нум Дьявара — Шарль Кофі, івуарієць, чоловік Лаури
Місця, де знімався фільм
ред.Фільм був знятий у Парижі та Нормандії, а окремі сцени — в Шиноні, де за сюжетом розгортаються основні події.
Касові збори
ред.Фільм мав великий успіх у Франції — його подивилося понад 12,2 млн глядачів[1]. Касові збори склали 131 млн доларів при бюджеті у 13 млн євро. Касові збори по всьому світу перевищили 200 млн доларів[4]. Хоча за іншими даними, збори були іншими: $148,48 млн[2] (Box Office Mojo) або $151 млн[3] (Le Huffington Post).
Нагороди
ред.- 2015 Премія «Люм'єр» за найкращий сценарій, (Франція): — Філіпп де Шоврон, Гі Лоран
- 2014 Премія Бернгарда Вікі на Міжнародному кінофестивалі Емден-Нордернай, (Німеччина):
- за найкращий фільм — Філіпп де Шоврон[5]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б «Божевільне весілля» (2014)- JPBox-Office. Архів оригіналу за 10 червня 2014. Процитовано 18 серпня 2015.
- ↑ а б Serial (Bad) Weddings (2014), Box Office Mojo
- ↑ а б «Qu'est-ce qu'on a fait au Bon Dieu?» de retour pour un troisième film [Архівовано 7 листопада 2019 у Wayback Machine.], Le Huffington Post
- ↑ Прес-кіт фільму «Божевільне весілля» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 18 серпня 2015.
- ↑ Премія Бернгарда Вікі. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020.
Джерела
ред.- Інтер'єри фільму «Божевільна весілля» (Франція, 2014) Архітектор.Com.Ua 10.12.2014
Посилання
ред. Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
1-й україномовний трейлер фільму «Божевільне весілля» на YouTube |
«Божевільне весілля» на сайті IMDb (англ.) 
(25.05.2023)- Божевільне весілля (фільм, 2014) на сайті Kino-teatr.ua
- Божевільне весілля [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] на сайті українського дистриб'ютора Артхаус Трафік
