Богорський зоологічний музей

Богорський зоологічний музей (англ. Bogor Zoology Museum) — музей, який знаходитися поряд з Богорським ботанічним садом в місті Богор, Індонезія.[2] Музей і його лабораторія були засновані урядом Голландської Ост-Індії в 1894 році, за часів колоніального правління. Він містить одну з найбільших колекцій збережених зразків фауни Південно-Східної Азії.

Богорський зоологічний музей
Bogor Zoology Museum
6°36′13″ пд. ш. 106°47′49″ сх. д. / 6.603650000028° пд. ш. 106.79701000002778244° сх. д. / -6.603650000028; 106.79701000002778244Координати: 6°36′13″ пд. ш. 106°47′49″ сх. д. / 6.603650000028° пд. ш. 106.79701000002778244° сх. д. / -6.603650000028; 106.79701000002778244
Тип Музей
Частина від Богорський ботанічний сад[1]
Країна  Індонезія[1]
Розташування Богор Індонезія Індонезія
Адреса 16911 Jl. Ir. H. Juanda No.9, RT.04/RW.02, Paledang, Bogor Tengah, Bogor, Jawa Barat
Засновано 1894 рік
Сайт krbogor.lipi.go.id/id/isirow/isi_statis/57.html
Богорський зоологічний музей. Карта розташування: Індонезія
Богорський зоологічний музей
Богорський зоологічний музей (Індонезія)
Мапа

CMNS: Богорський зоологічний музей у Вікісховищі

Історія ред.

Богорський зоологічний музей був заснований доктором Джейкобом Крістіаном Кенігсбергом в серпні 1894 року, який спочатку був лише лабораторією в кутку Богорського ботанічного саду, (раніше відомий як Lands Plantentuin з нідерландської мови — Земельний ботанічний сад). Перша лабораторія була відома як Landbouw Zoologisch Laboratorium (з нідерландської мови, як Лабораторія Сільськогосподарської Зоології), яка спеціалізувалася на комах шкідниках рослин.

Натхненний своїм візитом на Шрі-Ланку в 1898 році доктор Кенігсберг почав збирати зразки видів тварин при асистуванні доктора Мелхіора Трейба. До кінця серпня 1901 року будівля, яка призначалась для зоологічного музею, була закінчена і надалі вона була відомою, як Zoologisch Museum and Wekplaats (що з нідерландської мови значить — Зоологічний музей і майстерня). У 1906 році музей і лабораторія були об'єднані і перейменовані в Zoologisch Museum en Laboratorium (що в перекладі з нідерландської — Зоологічний музей і лабораторія). Своєю нинішньою назвою музей став відомий після того, як Індонезія отримала незалежність у 1950 році.

У 1987 році установа, яка була відомою, як Zoologicum Bogoriense було перейменовано в Асоціацію наукового дослідження і розвитку зоології (Balai Penelitian dan Pengembangan Zoologi), яка знаходитися під контролем Pusat Penelitian dan pengembangan biologi (Puslitbang Biologi) (Інституту досліджень та розвитку біології)[3]. Колекція, якою музей володіє на сьогодні, була поміщена в ньому тільки в 1997 році за підтримки Світового банку та уряду Японії.[4]

Характеристика ред.

Богорський зоологічний музей має площу 1500 квадратних метрів і містить одну з найбільших колекцій фауни в Азії. У приміщенні музею є 24 відділи та через крихкість деяких зразків температура в музеї підтримується на рівні 22 градусів Цельсія. Колекція музею включає також в себе зразки закам'янілих і збережених тварин:

  • Комахи — 12,000 видів і 2,580,000 зразків.
  • Ссавці — 650 видів і 30,000 зразків.
  • Птахи — 1000 видів і 30,762 зразка.
  • Рептилії та амфібії — 763 видів і 19,937 зразка.
  • Молюски — 959 видів і 13,146 зразка.
  • Безхребетні — 700 видів і 15,558 зразка.

У музеї також знаходиться скелет Balaenoptera Musculus (синього кита), який є найбільшим в своєму роді в Індонезії.

Примітки ред.

  1. а б Rusmiyati, Murwaningrum D., M. Amperawan Marpaung et al. Katalog Museum IndonesiaKementerian Pendidikan, Kebudayaan, Riset, dan Teknologi, 2018. — ISBN 978-979-8250-66-8
  2. Museum of Zoology-Dinas Pariwisata dan Kebudayaan Provinsi Jawa Barat. www.disparbud.jabarprov.go.id. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 27 листопада 2015.
  3. Pusat Penelitian Biologi - Bidang Zoologi. biologi.lipi.go.id. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 листопада 2015.
  4. Melihat Keunikan Koleksi Museum Zoologi Bogor - Tribunnews.com. Tribunnews.com. https://plus.google.com/100020233779443881274. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 листопада 2015.