Бовино (пол. Bełwin) — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Перемишль Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 113 осіб (2011[1]).

Село
Бовино
пол. Bełwin


Координати 49°49′ пн. ш. 22°40′ сх. д. / 49.817° пн. ш. 22.667° сх. д. / 49.817; 22.667Координати: 49°49′ пн. ш. 22°40′ сх. д. / 49.817° пн. ш. 22.667° сх. д. / 49.817; 22.667

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Перемишльський повіт
Гміна Перемишль
Перша згадка 1612
Висота центру 300  м
Населення 113 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-700 Przemyśl
Автомобільний код RPR
SIMC 0608635
GeoNames 776255
Офіційний сайт belwin.bloog.pl
Бовино. Карта розташування: Польща
Бовино
Бовино
Бовино (Польща)
Бовино. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Бовино
Бовино
Бовино (Підкарпатське воєводство)

РозташуванняРедагувати

Село розташоване за 9 км на північний захід від Перемишля та 54 км на північний схід від Ряшева.

ІсторіяРедагувати

У 1612 р. здійснене розмежування між селом Любомир (так тоді називалося село на честь власника князя Любомирського) і сусідніми Лутівнею і Вуйковичами. Входило до 1772 р. до складу Перемиського староства Перемишльської землі Руського воєводства.

У 1880 р. Бовино належало до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 259 жителів (236 греко-католиків, 14 римо-католиків і 9 юдеїв).[2]

У 1939 році в селі проживало 420 мешканців, з них 370 українців-грекокатоликів, 45 українців-римокатоликів і 5 євреїв[3]. Село входило до ґміни Кіньківці Перемишльського повіту Львівського воєводства.

Після Другої світової війни українців добровільно-примусово виселяли у Львівську область. Решту українців у 1947 р. в ході етнічної чистки під час проведення Операції «Вісла» було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави[4].

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 62 5 50 7
Жінки 51 11 29 11
Разом 113 16 79 18

ЦеркваРедагувати

У 1918 р. українці збудували дерев’яну греко-католицьку церкву Стрітення Госпднього. До їх депортації була філіяльною церквою, яка належала до парафії Вапівці Перемиського деканату Перемишльської єпархії. Зруйнована в 1962 р., до нинішнього дня з церкви залишилися тільки рештки фундаменту.

Визначні людиРедагувати

НародилисьРедагувати

Пам’яткиРедагувати

  • Колишній греко-католицький цвинтар.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Bełwin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 128. (пол.)
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 55.
  4. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Перемишль
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 
  6. Горін Зіновій. Перерваний політ.
  7. Віталій Манзуренко. Лицарі Бронзового хреста заслуги.

ПосиланняРедагувати