Відкрити головне меню

Бобошко Іван Павлович

Іван Павлович Бобошко (нар. 9 липня 1930, Кривий Ріг, УРСР — пом. 4 грудня 2012, Донецьк, Україна) — радянський футболіст, нападник та футбольний тренер. Майстер спорту СРСР (1963).

Ф
Іван Бобошко
Особові дані
Повне ім'я Іван Павлович
Бобошко
Народження 9 липня 1930(1930-07-09)
  Кривий Ріг, УРСР
Смерть 4 грудня 2012(2012-12-04) (82 роки)
  Донецьк, Україна
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1949 СРСР «Металург» (Дніпроп.) ? (?)
1950—1951 СРСР «Локомотив» (Х) 45 (14)
1952—1960 СРСР «Шахтар» (С) 164 (35)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1956 Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic.svg УРСР 1 (1)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1962—1963
1969
1969
СРСР «Азовсталь» (Ж)
СРСР «Авангард» (М)
СРСР «Азовець» (Ж)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравцяРедагувати

Іван Бобошко народився 9 липня 1930 року в Кривому Розі. Футбольну кар'єру розпочав у 1947 році в місцевому аматорському клубі «Спартак». У 1949 році перейшов до першолігового дніпропетровського «Металурга». У 1950 році перейшов до вищолігового харківського «Локомотива», але за підумками сезону харків'яни опустилися до першої ліги, але Іван залишився в команді ще на один сезон. Протягом свого перебування в хаківському клубі в чеміонатах СРСР зіграв 45 матчів та відзначився 14-ма голами.

У 1952 року перейшов до вищолігового сталінського «Шахтаря». У футболці гірників дебютував 25 липня 1952 року в програному (0:2) виїзному поєдинку 9-го туру Класу «А» проти київського «Динамо». Бобошко вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[1]. Дебютним голом у футболці «Шахтаря» відзначився 15 серпня 1952 року на 15-ій хвилині переможного (4:3) домашного поєдинку 4-го туру Класу «А» проти Команди міста Калініна. Іван вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[2]. У складі сталінского клубу у чемпонатах СРСР зіграв 164 матчі та відзначився 35-ма голами, ще 39 поєдинків провів у кубку СРСР. У 1960 році завершив кар'єру футболіста.

Кар'єра тренераРедагувати

По завершенні кар'єри футболіста майже одразу почав займатися тренерською діяльністю. З 1962 по травень 1963 року працював головним тренером ждановської «Азовсталі». У 1963 році протягом короткого переіоду був головним тренером макіївського «Авангарду». З липня 1969 року знову працював у ждановського «Азовеці». З 1972 по 1973 роки був начальником ждановського «Металурга».

12 грудня 2012 року помер в Донецьку[3].

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати