Боа-Вішта (острів)
Острів Боа-Вішта (порт. Boa Vista або Boavista означає «гарний вид»), належить до північної групи Навітряних островів архіпелагу Острови Зеленого Мису. Архіпелаг складається з 10 островів, з яких Боавішта є третім за розміром.
| Боа-Вішта | |
|---|---|
| Boa Vista Ilha das dunas | |
 | |
|
Карта  | |
| Географія | |
| 16°06′12″ пн. ш. 22°48′13″ зх. д. / 16.10333333336077999° пн. ш. 22.80361111113877826° зх. д.Координати: 16°06′12″ пн. ш. 22°48′13″ зх. д. / 16.10333333336077999° пн. ш. 22.80361111113877826° зх. д. | |
| Місцерозташування |
Африка, Атлантичний океан |
| Акваторія | Атлантичний океан |
| Група островів |
Навітряні острови (Барла-венту) Архіпелаг Острови Зеленого Мису (Острови Кабо-Верде) |
| Площа | 620 км² |
| Довжина | 31 км |
| Ширина | 29 км |
| Найвища точка | Монте Ештансія, 387 м |
| Країна | |
 Кабо-Верде | |
| Регіон | муніципалітет: Боавішта |
| Адм. одиниця | Боа-Віштаd |
| Населення |
9162 особи (2013) |
| Вебсайт | boavistaofficial.com |
  Боа-Вішта Боа-Вішта (Кабо-Верде) | |
 | |
 Боа-Вішта у Вікісховищі | |
Острів Боа-Вішта розташований найближче до Африканського континенту, будучи найбільш східним островом архіпелагу. Відстань від Боа-Вішти до Сенегалу — лише 450 км.
Боа-Вішта зі свою столицею, Саль Рей, розташованою у північно-західній частині острова, в основному відома завдяки численним скупченням черепах, традиційній музиці та ультрамарафону. Люди також асоціюють Боа-Вішту з безмежними прекрасними пляжами та піщаними пагорбами. Боа-Вішта займає помітне місце на туристичній карті завдяки аеропорту в Рабілі та численним варіантам розміщення, які острів пропонує для своїх туристів.
Географія ред.
Боа-Вішта — третій за величиною острів після Санту-Антау та Сантьягу, площею 631,1 квадратних кілометрів.[1] Він розташований на південь від Сал і на північ від Майю. Острів, як правило, рівнинний, але на ньому є численні гори на кшталт Монте-Ештансія (найвища точка острова на 387 м), Монте-Санту-Антоніу, Роша-Ештансія, Морру-де-Арейя, Морру-Негру, Монте-Касадор, Піку-Форкаду та Монте Віжіа.
Боа Віста славиться своїми великими пляжами, такими як Аталанта, Кабрал, Шавеш, Ерватау, Гаташ, Санта-Моніка та Варандінья . Найпівнічніша його точка — Понта-ду-Сол; найзахідніша — Понта Варандінья. Головна річка — Рібейру-ду-Рабіл, що має найбільшу площу басейну з усіх річок Кабо-Верде — 199 км2.[2] Боа-Вішта також відома своєю пустелею Дезерту-де-Віана та дюнними полями. Боа-Віста оточена низкою незаселених острівців, найбільшим з яких є Саль-Рей.
Історія ред.
Незаселений острів Боа-Вішта був відкритий Антоніу де Нолі та Діогу Гомішем у 1460 році.[3] До кінця XVI століття єдиною людською діяльністю на острові було розведення дикої худоби. Перше поселення на острові, відоме зараз як Повоасау Велья, було засноване в 1620 році біля родовищ солі, які в основному використовувалися англійцями.[4] У 1820 році, після багатьох піратських атак, населення переїхало до Порту-Інглеш, згодом перейменованого в Саль-Рей, заснованого наприкінці 18 століття.[5] Як і велика частина економіки Кабо-Верде, видобуток солі на Боа-Вішті в основному спирався на рабство. Португальсько-британська комісія з припинення рабства була створена на Боа-Вішті в 1842 році, але рабство не було повністю скасовано до 1876 року.[6] До 1935 року муніципалітет Боа Вішта також охоплював острів Сал.[7] У 1975 році Кабо-Верде оголосив про свою незалежність.
Муніципалітет ред.
В адміністративному відношенні острів Боа-Вішта охоплює один муніципалітет, консельйо да Боа Вішта. Цей муніципалітет складається з двох фреґезій (парафій): Санта-Ізабель та Сан-Жоау-Баптішта. Адміністративний центр — місто Сал-Рей. Дві парафії острова для статистичних цілей поділяються на 9 населених зон.[8]
Населення ред.
У 1830-х роках чисельність населення Боа-Вішти оцінювалася в 4000.[9] У 2015 році населення Боа-Вішти становило 14 451. Більшість населення проживає в Саль-Реї, але також є кілька менших населених пунктів від 10 до 100 людей. З 23,3 жителями на км2 це найменш густонаселений острів в архіпелазі.
Населення Боа-Вішти складається з суміші різних національностей: креольських, негроїдних та європеоїдних. Креоли — це найбільша група жителів, що становить не менше 70 %, оскільки багато португальців вступали у стосунки з рабами Африканського континенту під час колонізації Португалії і осіли на Боа-Вішті після цього.
| Рік | Населення |
|---|---|
| 1940[10] | 2,779
|
| 1950[10] | 2,985
|
| 1960[10] | 3,263
|
| 1970[10] | 3,569
|
| 1980[10] | 3,372
|
| 1990[10] | 3,452
|
| 2000[10] | 4,193
|
| 2010[1] | 8,554
|
| 2015[11] | 14,451
|
Економіка ред.
Раніше мешканці Боа Вішти виживали за рахунок видобутку солі та вирощування фініків. Сьогодні вони все ще заробляють гроші на фермерстві, але також на туризмі. Дуже багато людей працюють у туристичному секторі водіями таксі, працівниками однієї з мереж готелів або продавцями сувенірів у Сал-Реї. Доходи від туризму швидко зросли з моменту відкриття міжнародного аеропорту в 2007 році. На острові є кілька готелів та пляжних курортів.
Транспорт ред.
Аеропорт Боа-Вішта — Міжнародний аеропорт Арістідеша Перейри знаходиться близько 5 км на південний схід від Сал-Рея. Є поромні переправи з порту Сал-Рей.
На острові 64 км національних доріг,[12] єдина першокласна національна дорога з'єднує Сал-Рей та Рабіл.
Природа ред.
Боа-Вішта не така багата флорою і фауною, як інші великі чи більш вологі острови, такі як Сантьягу і Санту-Антуау; лише 3 % його площі займають ліси.[2] Однак 37 % площі — заповідна територія, це є найвищою часткою з усіх населених островів Кабо-Верде. На Боа-Вішті є 14 охоронюваних територій, включаючи пляжі, які є важливими місцями гніздування для морських черепах і птахів. Є кілька ендемічних видів, наприклад гекон Боа-Вішти (Tarentola boavistensis), Conus boavistensis, Conus salreiensis та Plesiocystiscus bubistae.
Галерея ред.
-
Краєвид Боа-Вішти. -
Прая де Кабрал, Боа-Вішта , Кабо-Верде -
Столиця, Сал-Рей -
Руїни покинутого села Курал Вельйо. -
Пляж Саль-Рей
Спорт ред.
На Боа-Вішті є кілька футбольних клубів, організованих в Регіональну футбольну асоціацію Боа-Вішти.
Визначні мешканці ред.
- Арістідеш Перейра, перший президент Кабо-Верде
- Жерману Алмейда, письменник Кабо-Верде
Примітки ред.
- ↑ а б 2010 Census Summary. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 28 березня 2020.
- ↑ а б Estatísticas do Ambiente — 2016 [Архівовано 25 січня 2020 у Wayback Machine.], Instituto Nacional de Estatística
- ↑ Valor simbólico do centro histórico da Praia, Lourenço Conceição Gomes, Universidade Portucalense, 2008, p. 97
- ↑ Boa Vista [Архівовано 28 березня 2020 у Wayback Machine.], Municipality of Boa Vista
- ↑ Sal-Rei (Porto Inglês), Heritage of Portuguese Influence
- ↑ Lumumba H. Shabaka (2015). Ending Slavery in Cabo Verde: Between Manumission and Emancipation, 1856-1876. 2 (1): 109—132. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 28 березня 2020.
- ↑ Direito da Terra, Compêndio de Legislação [Архівовано 1 серпня 2021 у Wayback Machine.], p. 272
- ↑ 2010 Census results Boa Vista. Instituto Nacional de Estatística Cabo Verde (Portuguese) . 24 листопада 2016. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 28 березня 2020.
- ↑ Roberts, Edmund (1837). Embassy to the Eastern Courts of Cochin-China, Siam, and Muscat. New York: Harper & Brothers. с. 14. Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 28 березня 2020.
- ↑ а б в г д е ж Source: Statoids [Архівовано 6 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Cabo Verde, Statistical Yearbook 2015 [Архівовано 25 вересня 2018 у Wayback Machine.], Instituto Nacional de Estatística
- ↑ Instituto de Estradas de Cabo Verde, State of the National Roads in Cape Verde, 2017 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 грудня 2017. Процитовано 28 березня 2020.