Арістідеш Перейра

Арістідеш Марія Перейра — державний та політичний діяч Кабо-Верде, її перший президент у 1975-1991.

Арістідеш Перейра
порт. Aristides Maria Pereira
Псевдо	Alfredo Bangura
Народився	17 листопада 1923(1923-11-17)[…] Боавішта, Боа-Віштаd, Барловенту (острови), Кабо-Верде
Помер	22 вересня 2011(2011-09-22)[…] (87 років) Коїмбра, Португалія
Поховання	Боавішта
Країна	Кабо-Верде
Діяльність	політик
Знання мов	португальська
Посада	Президент Кабо-Верде
Партія	Африканська партія незалежності Гвінеї та Кабо-Верде і African Party for the Independence of Cape Verded
Конфесія	католицька церква
У шлюбі з	Карліна Перейраd
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 17 листопада 1923 року на острові Боавішта. Закінчивши ліцей, переїхав до Гвінеї-Бісау, де до 1960 року працював спочатку радіотелеграфістом, а потім начальником вузлу зв'язку.

З початку 1950-х брав активну участь в національно-визвольному русі Гвінеї-Бісау, був членом нелегальної організації Рух за національну незалежність Гвінеї.

У 1956 разом з Амілкаром Кабралом був одним з ініціаторів створення Африканської партії незалежності, що згодом отримала назву АПНГКВ. Був відповідальним за підготовку збройних загонів молоді ПАІГК.

1961 року емігрував до Конакрі (Гвінея), де був генеральним секретарем координаційного комітету з боротьби народів португальських колоній.

Від 1964 року — заступник генерального секретаря ПАІГК, від 1965 — член Вищої військової ради ПАІГК, від 1966 — відповідальний за Південний фронт.

1970 року Перейра став членом Постійного секретаріату Виконкому боротьби ПАІГК, відповідальним за зовнішні зв'язки партії.

У січні 1973 (після загибелі Кабрала) очолив ПАІГК, у липні 1973 — листопаді 1980 був генеральним секретарем ПАІГК.

У липні 1975 обраний президентом Кабо-Верде.

Від січня 1981 — генеральний секретар Африканської партії незалежності Кабо-Верде.

У 1991 програв перші вільні президентські вибори в Кабо-Верде і залишив посаду глави держави.

Помер 22 вересня 2011.

Джерела

• Африка: энциклопедический справочник. Т.2. Москва. «Советская энциклопедия». 1987. — 671с. с.289.