Блидинє (природний парк)

(Перенаправлено з Блідіньє (природний парк))

Природний парк Блидинє (серб. Парк природе Блидиње, хорв. Park prirode Blidinje) — природний парк[en] у Боснії і Герцеговині, розташований у центрі Динарських Альп і створений 30 квітня 1995 року. Являє важливий природний, гідрогеологічний резерват у Динарському карсті Боснії і Герцеговини зі значною культурною та історичною спадщиною. Парк охоплює гірські хребти Динарських Альп, плато Дугополе, озеро Блидинє, Грабовицьку долину і т. д.[2].

Блидинє
хорв. Blidinje
босн. Blidinje[1]
43°36′39″ пн. ш. 17°30′31″ сх. д. / 43.61085000002777434° пн. ш. 17.508775000028° сх. д. / 43.61085000002777434; 17.508775000028Координати: 43°36′39″ пн. ш. 17°30′31″ сх. д. / 43.61085000002777434° пн. ш. 17.508775000028° сх. д. / 43.61085000002777434; 17.508775000028
Країна  Боснія і Герцеговина[1]
Площа 364 км² і 35 800 га[1]
Засновано 30 квітня 1995 і 1995[1]
Вебсторінка blidinje.net
Блидинє (природний парк). Карта розташування: Боснія і Герцеговина
Блидинє (природний парк)
Блидинє (природний парк) (Боснія і Герцеговина)
Мапа

CMNS: Блидинє у Вікісховищі

Географія та гідрологія ред.

Відкрита і безплідна долина утворилася під упливом танення льодовиків Чврсниці. Основу парку становить плато протяжністю від 3 до 5 км, яке лежить на висоті від 1150 до 1300 м над рівнем моря між горами Чврсниця і Вран, загальна площа парку становить 364 км2. Єдине з погляду геоморфології плато ділиться на дві відмінні географічно і топографічно частини: нижня південна частина біля озера Блидинє і верхня північна частина біля Дугополя. Також воно ділиться між чотирма громадами Боснії: Посуш'є, Томиславград, Мостар і Ябланиця.

На півночі, уздовж річки Долянка, біля плато парку лежить рівнина Дугополе. У північно-північно-західному напрямі знаходиться гора Вран (висота 2074 м), в південно-південно-східному — гора Чврсниця (пік Плочно заввишки 2228 м). У південно-південно-східному напрямі, за озером Блидинє, також знаходиться гора Чабуля заввишки 1786 м, а на схід від Чврсниці лежить Грабовицька долина, яка розтягнулася вздовж річки Неретва і її каньйону.

Грабовицька долина ред.

Грабовицька долина і маленький струмок Грабовиця — маленький заповідник біля Чврсниці, який утворює глибокий каньйон між крутими і порізаними скелями. У долині лежать села Горня-Грабовиця і Доня-Грабовиця. Народний переказ говорить, що в заповіднику жила Грабовицька діва, дочка пастуха, яка відмовилася виходити заміж за багатія, у відповідь на що він убив її[2].

Озеро Блидинє ред.

Найважливіший гідрогеологічний феномен парку — альпійське озеро[en] Блидинє (озеро)[en], найбільше серед подібних у Боснії і Герцеговині. Озеро Блидинє — прямий результат відходу льодовиків, хоча документи округу Поклечани стверджують, що озеро штучне, створене наприкінці XIX століття: місцеві жителі і тваринники закрили за допомогою гілок і глини ті отвори, по яких вода могла б протекти під землю. Площа поверхні озера становить від 2,5 до 6 км2, середня глибина — 1,9 м. Саме озеро лежить на висоті 1184 м над рівнем моря[2][3].

Флора і фауна ред.

 
Сосна Гелдрейха

Скелясті схили вкриті густими сосновими лісами, в яких росте й так звана сосна Гелдрейха або «боснійська сосна» з білою корою в Масна-Луці. Навесні і влітку на схилах гір і в долині проростають три типи дикого чебрецю й численні види польових квітів.

Історія, археологія і культура ред.

По всій долині містяться середньовічні боснійські надгробки — стечки. Дослідження, розпочаті після визнання Блидиня природним парком, показали, що перші людські поселення з'явилися тут 2500 років тому, про що свідчать залишки іллірійських поховань і римських доріг. Археологи, виявивши некрополь у Дуго-Поле, зуміли пізніше встановити, що в VII столітті в цій місцевості поселилися слов'янські племена.

Традиційний спосіб життя ред.

У парку діє францисканський монастир, відкритий для гостей. Житлові будинки — це традиційні пастуші хатинки з солом'яними дахами, в яких живуть пастухи навесні і влітку. Зима і осінь у парку досить холодні й суворі. Територія парку вільна від мін, там чітко вказані всі стежки.

Політика ред.

2002 року на території природного парку проголошено віртуальну державу Гайдуцька республіка Міята Томича. Засновники — туристичний підприємець і гуморист Вінко Вукоя-Ластвич, його дружина Альбіна і дочка Марія (у березні 2019 року Марія стала главою республіки). Республіка заснована на знак протесту проти неефективного рішення місцевою владою проблем місцевого електропостачання[4].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в г Nationally designated areas (CDDA)
  2. а б в Nature Park Blidinje. Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 16 жовтня 2015.
  3. Radoš, Denis. A history of the occurrence of Blidinje lake (Bosnia and Herzegovina). : [англ.] // Geoadria : journal. — Vol. 22(1). — С. 1—40.
  4. Hajduci na Vranu ljude samo po očima pamte (серб.). Nezavisne. Архів оригіналу за 5 липня 2009. Процитовано 30 червня 2008.

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Блидинє (природний парк)