Блищик Анастасія Сергіївна

<img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/Nuvola_apps_kaboodle.svg/30px-Nuvola_apps_kaboodle.svg.png" decoding="async" width="30" height="30" class="mw-file-element" data-file-width="128" data-file-height="128"> Зовнішні відеофайли
<img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/Nuvola_apps_kaboodle.svg/16px-Nuvola_apps_kaboodle.svg.png" decoding="async" width="16" height="16" class="mw-file-element" data-file-width="128" data-file-height="128">	Russia's War Has Prompted Tens of Thousands of Ukrainian Women to Enlist на YouTube // VOAZimbabwe. — 2023. — 30 березня.
<img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/Nuvola_apps_kaboodle.svg/16px-Nuvola_apps_kaboodle.svg.png" decoding="async" width="16" height="16" class="mw-file-element" data-file-width="128" data-file-height="128">	Пам'яті Героя Олександра Махова. Відверто з Анастасією Блищик на YouTube // TalaVision. — 2022. — 28 червня.
<img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/Nuvola_apps_kaboodle.svg/16px-Nuvola_apps_kaboodle.svg.png" decoding="async" width="16" height="16" class="mw-file-element" data-file-width="128" data-file-height="128">	Я не боюся вже смерті, і я написала заповіт, — Анастасія Блищик на YouTube // Espreso.TV. — 2022. — 2 липня.
<img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/Nuvola_apps_kaboodle.svg/16px-Nuvola_apps_kaboodle.svg.png" decoding="async" width="16" height="16" class="mw-file-element" data-file-width="128" data-file-height="128">	«Перед смертю Саша попросив медика передати, що кохає мене». Пам'яті Героя Олександра Махова на YouTube // Бутусов Плюс. — 2022. — 31 жовтня.
<img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/Nuvola_apps_kaboodle.svg/16px-Nuvola_apps_kaboodle.svg.png" decoding="async" width="16" height="16" class="mw-file-element" data-file-width="128" data-file-height="128">	«Я не ставлю на собі хрест. Я хочу бути щасливою». Анастасія Блищик. Стилет чи Стилос #7 на YouTube // Обличчя Незалежності. — 2022. — 5 листопада.
<img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/Nuvola_apps_kaboodle.svg/16px-Nuvola_apps_kaboodle.svg.png" decoding="async" width="16" height="16" class="mw-file-element" data-file-width="128" data-file-height="128">	Про втрату нареченого, перемогу України та ставлення до жінок військовослужбовців на війні на YouTube // Espreso.TV. — 2022. — 20 листопада.
<img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/Nuvola_apps_kaboodle.svg/16px-Nuvola_apps_kaboodle.svg.png" decoding="async" width="16" height="16" class="mw-file-element" data-file-width="128" data-file-height="128">	Я не пішла туди помирати: військова Анастасія Блищик про найважче на фронті та службу з Маркусом на YouTube // 5 канал. — 2022. — 21 грудня.

Анастасія Блищик; Анастасія Сергіївна Блищик
	Лейтенант
Загальна інформація
Народження	; Херсонська область
Громадянство	Україна
Alma Mater	Запорізький національний університет
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	Ізюмський батальйон ТрО; 47 ОМБр
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
	Почесний нагрудний знак «Срібний хрест»
	Почесний нагрудний знак «Срібний хрест»
	Блищик Анастасія Сергіївна у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Блищик.

Анастасія Сергіївна Блищик (нар. Херсонська область^[1]) — українська журналістка, військовослужбовиця ЗСУ, лейтенант 47 ОМБр Збройних сил України, учасниця російсько-української війни. Член Жіночого ветеранського руху (2022)^[2].

Провідна щоденна італійська газета «Il Foglio» обрала Анастасію Блищик «Персоною року 2022»^[3]^[4]^[5]^[6].

Життєпис ред.

Закінчила факультет журналістики Запорізького національного університету^[6].

Працювала журналісткою телеканалів «Еспресо TV»; «Україна» та «Україна 24» (2019^[7]—2022)^[8].

Російсько-українська війна ред.

Анастасія Блищик у звільненому Ізюмі на Харківщині. 3 жовтня 2022 р.

Добровільно^[9] вступила до лав Збройних сил України після того, як на Харківщині в травні 2022 року загинув її наречений — журналіст Олександр Махов^[5]^[10]^[11]^[12]. Спочатку служила пресофіцеркою в Ізюмському батальйоні ТрО, зараз на цій же посаді в 47-й окремій механізованій бригаді.

8 березня 2023 року Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний вручив Блищик погон зі званням «молодший лейтенант»^[13].

Я служу з людьми, які соромляться говорити про свої здобутки. Вони кажуть: «Ми не Герої, ми весь час виконували свій обов'язок». Я посміхаюся й відповідаю: «Ви — найкращі»

— Анастасія Блищик^[1]

Ініціаторка перейменування вулиці в Києві та Ізюмі на честь Олександра Махова^[2]. 20 листопада 2022 року Анастасія Блищик почепила першу табличку з назвою вулиці^[14].

Нагороди ред.

почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Срібний хрест» (2023)^[15];
відзнака від бригадного генерала Олександра Тарнавського^[15];
грамота від міністра оборони України Олексія Резнікова^[15].

Військові звання ред.

Примітки ред.

↑ ^а ^б А. Кучер. Жінки, які покинули свою довоєнну роботу, щоб долучитися до ЗСУ // Свідомі. — 2022. — 6 грудня.
↑ ^а ^б Розмова з Анастасією Блищик «Преса» // Ветеранка. Жіночий ветеранський рух. — 2022.
↑ Українська журналістка і військова Анастасія Блищик — персона року за версією італійської газети Il Foglio // Новинарня. — 2022. — 14 грудня.
↑ Анастасія Блищик стала персоною року за версією італійської газети «Il Foglio» // детектор медіа. — 2022. — 14 грудня.
↑ ^а ^б О. Кравченко. Українська журналістка Анастасія Блищик стала Персоною року 2022 від італійського видання // LB.ua. — 2022. — 15 грудня.
↑ ^а ^б Вихованка факультету журналістики Анастасія Блищик — «Персона року-2022» за версією італійського видання «ll Foglio» // Запорізький національний університет. — 2022. — 15 грудня.
↑ Анастасія Блищик^{[недоступне посилання]} // Сьогодні
↑ Анастасія Блищик: «Я втекла від комфортного життя в армію» // Ukraїner. — 2022. — 20 листопада.
↑ Nicholas Kristof (3 грудня 2022). Ukrainian Women Fight for Their Own Liberation. The New York Times (англ.). Процитовано 30 липня 2023.
↑ Анастасія Блищик знайшла будинок, у якому загинув її наречений Олександр Махов // детектор медіа. — 2022. — 5 листопада.
↑ О. Іванець. Історія війни: Олександр Махов та Анастасія Блищик // АрміяInform. — 2022. — 14 жовтня.
↑ Листи з фронту: військовослужбовиця Анастасія Блищик — про втрату коханого та рішення піти на фронт // Vogue. — 2022. — 14 жовтня.
↑ ^а ^б Журналістка та військовослужбовиця Анастасія Блищик отримала погон зі званням «молодший лейтенант» // Правий берег. — 2023. — 31 березня.
↑ Д. Гришина. Вулиця Махова: у Києві наречена полеглого воїна повісила табличку на вулиці, що назвали на його честь // Вечірній Київ. — 2022. — 20 листопада.
↑ ^а ^б ^в Лєна Чиченіна (11 серпня 2023). Пресофіцерка Анастасія Блищик отримала нагороду «Срібний хрест» від генерала Залужного. детектор медіа.
↑ Буняк, В. Журналістку та військовослужбовицю Анастасію Блищик підвищили у званні // Детектор медіа. — 2024. — 21 березня.
↑ Л. Задорожна. Армійські будні солдата Анастасії Блищик // Polskie Radio для України. — 2022. — 11 грудня.

Посилання ред.

Блищик Анастасія Сергіївна у соцмережі «Facebook»
Блищик Анастасія Сергіївна у соцмережі «Instagram»
Анастасія Блищик: «Він захищав мене, а тепер я захищаю пам'ять про нього» // Україна Радіо.
Д. Долотова. Назавжди наречені: трагічна історія кохання та війни Олександра Махова й Анастасії Блищик // Вікна новини. — 2022. — 16 жовтня.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[:0-1] а ^б А. Кучер. Жінки, які покинули свою довоєнну роботу, щоб долучитися до ЗСУ // Свідомі. — 2022. — 6 грудня.

[:ветеранка-2] а ^б Розмова з Анастасією Блищик «Преса» // Ветеранка. Жіночий ветеранський рух. — 2022.

[3] Українська журналістка і військова Анастасія Блищик — персона року за версією італійської газети Il Foglio // Новинарня. — 2022. — 14 грудня.

[4] Анастасія Блищик стала персоною року за версією італійської газети «Il Foglio» // детектор медіа. — 2022. — 14 грудня.

[:лб-5] а ^б О. Кравченко. Українська журналістка Анастасія Блищик стала Персоною року 2022 від італійського видання // LB.ua. — 2022. — 15 грудня.

[:зну-6] а ^б Вихованка факультету журналістики Анастасія Блищик — «Персона року-2022» за версією італійського видання «ll Foglio» // Запорізький національний університет. — 2022. — 15 грудня.

[7] Анастасія Блищик^{[недоступне посилання]} // Сьогодні

[8] Анастасія Блищик: «Я втекла від комфортного життя в армію» // Ukraїner. — 2022. — 20 листопада.

[9] Nicholas Kristof (3 грудня 2022). Ukrainian Women Fight for Their Own Liberation. The New York Times (англ.). Процитовано 30 липня 2023.

[10] Анастасія Блищик знайшла будинок, у якому загинув її наречений Олександр Махов // детектор медіа. — 2022. — 5 листопада.

[11] О. Іванець. Історія війни: Олександр Махов та Анастасія Блищик // АрміяInform. — 2022. — 14 жовтня.

[12] Листи з фронту: військовослужбовиця Анастасія Блищик — про втрату коханого та рішення піти на фронт // Vogue. — 2022. — 14 жовтня.

[:пб-13] а ^б Журналістка та військовослужбовиця Анастасія Блищик отримала погон зі званням «молодший лейтенант» // Правий берег. — 2023. — 31 березня.

[14] Д. Гришина. Вулиця Махова: у Києві наречена полеглого воїна повісила табличку на вулиці, що назвали на його честь // Вечірній Київ. — 2022. — 20 листопада.

[дм1-15] а ^б ^в Лєна Чиченіна (11 серпня 2023). Пресофіцерка Анастасія Блищик отримала нагороду «Срібний хрест» від генерала Залужного. детектор медіа.

[16] Буняк, В. Журналістку та військовослужбовицю Анастасію Блищик підвищили у званні // Детектор медіа. — 2024. — 21 березня.

[17] Л. Задорожна. Армійські будні солдата Анастасії Блищик // Polskie Radio для України. — 2022. — 11 грудня.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

Зовнішні відеофайли
	Russia's War Has Prompted Tens of Thousands of Ukrainian Women to Enlist на YouTube // VOAZimbabwe. — 2023. — 30 березня.
	Пам'яті Героя Олександра Махова. Відверто з Анастасією Блищик на YouTube // TalaVision. — 2022. — 28 червня.
	Я не боюся вже смерті, і я написала заповіт, — Анастасія Блищик на YouTube // Espreso.TV. — 2022. — 2 липня.
	«Перед смертю Саша попросив медика передати, що кохає мене». Пам'яті Героя Олександра Махова на YouTube // Бутусов Плюс. — 2022. — 31 жовтня.
	«Я не ставлю на собі хрест. Я хочу бути щасливою». Анастасія Блищик. Стилет чи Стилос #7 на YouTube // Обличчя Незалежності. — 2022. — 5 листопада.
	Про втрату нареченого, перемогу України та ставлення до жінок військовослужбовців на війні на YouTube // Espreso.TV. — 2022. — 20 листопада.
	Я не пішла туди помирати: військова Анастасія Блищик про найважче на фронті та службу з Маркусом на YouTube // 5 канал. — 2022. — 21 грудня.