Блищик Анастасія Сергіївна
Анастасі́я Сергі́ївна Бли́щик (нар. Херсонська область[1]) — українська журналістка, військовослужбовиця ЗСУ, лейтенант 47 ОМБр Збройних сил України, учасниця російсько-української війни. Член Жіночого ветеранського руху (2022)[2].
Анастасія Блищик Анастасія Сергіївна Блищик | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | Херсонська область ![]() |
Alma Mater | ЗНУ ![]() |
Псевдо | Преса |
Військова служба | |
Приналежність | ![]() |
Вид ЗС | ![]() |
Формування | |
Війни / битви | Російсько-українська війна |
Нагороди та відзнаки | |
![]() ![]() |
Щоденна італійська газета «Il Foglio» обрала Анастасію Блищик «Персоною року 2022»[3][4][5][6].
Життєпис
ред.Закінчила факультет журналістики Запорізького національного університету[6].
Працювала журналісткою телеканалів «Еспресо TV»; «Україна» та «Україна 24» (2019[7]—2022)[8].
Російсько-українська війна
ред.Добровільно[9] вступила до лав Збройних сил України після того, як на Харківщині в травні 2022 року загинув її наречений — журналіст Олександр Махов[5][10][11][12]. Спочатку служила пресофіцеркою в Ізюмському батальйоні ТрО, зараз на цій же посаді в 47-й окремій механізованій бригаді.
8 березня 2023 року Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний вручив Блищик погон зі званням «молодший лейтенант»[13].
Я служу з людьми, які соромляться говорити про свої здобутки. Вони кажуть: «Ми не Герої, ми весь час виконували свій обов'язок». Я посміхаюся й відповідаю: «Ви — найкращі» — Анастасія Блищик[1]
Ініціаторка перейменування вулиці в Києві та Ізюмі на честь Олександра Махова[2]. 20 листопада 2022 року Анастасія Блищик почепила першу табличку з назвою вулиці[14].
Нагороди
ред.- почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Срібний хрест» (2023)[15];
- відзнака від бригадного генерала Олександра Тарнавського[15];
- грамота від міністра оборони України Олексія Резнікова[15].
Військові звання
ред.Примітки
ред.- ↑ а б А. Кучер. Жінки, які покинули свою довоєнну роботу, щоб долучитися до ЗСУ // Свідомі. — 2022. — 6 грудня.
- ↑ а б Розмова з Анастасією Блищик «Преса» [Архівовано 2022-12-24 у Wayback Machine.] // Ветеранка. Жіночий ветеранський рух. — 2022.
- ↑ Українська журналістка і військова Анастасія Блищик — персона року за версією італійської газети Il Foglio // Новинарня. — 2022. — 14 грудня.
- ↑ Анастасія Блищик стала персоною року за версією італійської газети «Il Foglio» // детектор медіа. — 2022. — 14 грудня.
- ↑ а б О. Кравченко. Українська журналістка Анастасія Блищик стала Персоною року 2022 від італійського видання // LB.ua. — 2022. — 15 грудня.
- ↑ а б Вихованка факультету журналістики Анастасія Блищик — «Персона року-2022» за версією італійського видання «ll Foglio» // Запорізький національний університет. — 2022. — 15 грудня.
- ↑ Анастасія Блищик[недоступне посилання] // Сьогодні
- ↑ Анастасія Блищик: «Я втекла від комфортного життя в армію» // Ukraїner. — 2022. — 20 листопада.
- ↑ Nicholas Kristof (3 грудня 2022). Ukrainian Women Fight for Their Own Liberation. The New York Times (англ.). Процитовано 30 липня 2023.
- ↑ Анастасія Блищик знайшла будинок, у якому загинув її наречений Олександр Махов // детектор медіа. — 2022. — 5 листопада.
- ↑ О. Іванець. Історія війни: Олександр Махов та Анастасія Блищик // АрміяInform. — 2022. — 14 жовтня.
- ↑ Листи з фронту: військовослужбовиця Анастасія Блищик — про втрату коханого та рішення піти на фронт // Vogue. — 2022. — 14 жовтня.
- ↑ а б Журналістка та військовослужбовиця Анастасія Блищик отримала погон зі званням «молодший лейтенант» // Правий берег. — 2023. — 31 березня.
- ↑ Д. Гришина. Вулиця Махова: у Києві наречена полеглого воїна повісила табличку на вулиці, що назвали на його честь // Вечірній Київ. — 2022. — 20 листопада.
- ↑ а б в Лєна Чиченіна (11 серпня 2023). Пресофіцерка Анастасія Блищик отримала нагороду «Срібний хрест» від генерала Залужного. детектор медіа.
- ↑ Буняк, В. Журналістку та військовослужбовицю Анастасію Блищик підвищили у званні // Детектор медіа. — 2024. — 21 березня.
- ↑ Л. Задорожна. Армійські будні солдата Анастасії Блищик // Polskie Radio для України. — 2022. — 11 грудня.
Посилання
ред.Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Russia's War Has Prompted Tens of Thousands of Ukrainian Women to Enlist на YouTube // VOAZimbabwe. — 2023. — 30 березня. | |
Пам'яті Героя Олександра Махова. Відверто з Анастасією Блищик на YouTube // TalaVision. — 2022. — 28 червня. | |
Я не боюся вже смерті, і я написала заповіт, — Анастасія Блищик на YouTube // Espreso.TV. — 2022. — 2 липня. | |
«Перед смертю Саша попросив медика передати, що кохає мене». Пам'яті Героя Олександра Махова на YouTube // Бутусов Плюс. — 2022. — 31 жовтня. | |
«Я не ставлю на собі хрест. Я хочу бути щасливою». Анастасія Блищик. Стилет чи Стилос #7 на YouTube // Обличчя Незалежності. — 2022. — 5 листопада. | |
Про втрату нареченого, перемогу України та ставлення до жінок військовослужбовців на війні на YouTube // Espreso.TV. — 2022. — 20 листопада. | |
Я не пішла туди помирати: військова Анастасія Блищик про найважче на фронті та службу з Маркусом на YouTube // 5 канал. — 2022. — 21 грудня. |
- Блищик Анастасія Сергіївна у соцмережі «Facebook»
- Блищик Анастасія Сергіївна у соцмережі «Instagram»
- Анастасія Блищик: «Він захищав мене, а тепер я захищаю пам'ять про нього» // Україна Радіо.
- Д. Долотова. Назавжди наречені: трагічна історія кохання та війни Олександра Махова й Анастасії Блищик // Вікна новини. — 2022. — 16 жовтня.
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |