Блеєнська радіообсерваторія
Блеєнська радіообсерваторія — радіоастрономічна обсерваторія у Швейцарії, яка спеціалізується на широкосмуговій радіоспектроскопії. Знаходиться на півдорозі між Цюрихом і Берном, біля села Блеєн, 5 км на південь від Греніхена в кантоні Ааргау. Розташована в неглибокій долині, яка відносно добре захищає обсерваторію від земних радіохвиль[1].
 | |
|
| |
| Країна |
 Швейцарія |
| Розташування | Греніхен |
| Організація | Федеральна вища технічна школа Цюриха |
| Висота | 469 м |
| Відкрито | 1979 |
| Сайт: | ipa.phys.ethz.ch/research/facilities/radioteleskop-bleien.html |
  Блеєнська радіообсерваторія Блеєнська радіообсерваторія (Швейцарія) | |
 | |
 Блеєнська радіообсерваторія у Вікісховищі
| |
Історія ред.
Обсерваторія була побудована в 1979 році Інститутом астрономії[2] Федеральної вищої технічної школи Цюриха під керівництвом професора Арнольда Бенца[en]. Відтоді вона складається з двох параболічних антен діаметром 7 м і 5 м, рознесених на відстань 100 м, і лабораторного корпусу, в якому містяться спектрометри та інша електроніка. Тут вперше був використаний повністю цифровий та дистанційно керований приймач[3]. Спочатку на ньому застосовувалися частотно-динамічні спектрометри, зараз використовуються цифрові фільтри та спектрометри швидкого перетворення Фур'є[4]. Спочатку діапазон частот складав 100—1000 МГц, пізніше він був збільшений до 10-5000 МГц. Починаючи з 2014 року, обсерваторія переобладнується для спостережень переважно несонячних радіохвиль позагалактичного та космологічного походження.
Наука ред.
Основною задачею обсерваторії було спостереження радіовипромінювання сонячних спалахів. Найвагомішим внеском був огляд і класифікація на дециметрових хвилях[5][6], який допоміг дослідити прискорення енергійних електронів у сонячних спалахах. Широка смуга частот також використовувалася для вивчення несонячних радіоджерел — гамма-спалахів і швидких радіоспалахів.
Дані спостережень Сонця з 1979 року зберігаються в Інституті 4D-технологій[7] в Університеті прикладних наук Північно-західної Швейцарії[en] у Віндіші та є загальнодоступними[8].
Блеєнська радіообсерваторія була відправною точкою міжнародної мережі e-CALLISTO[9], яка 24 години на добу досліджує сонячну активність і космічну погоду за допомогою радіохвиль.
Примітки ред.
- ↑ Committee on Radio Astronomy Frequencies, Radio astronomy in Switzerland. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 22 травня 2015.
- ↑ Institute for Astronomy,http://www.astro.ethz.ch/
- ↑ M.R. Perrenoud, The Computer-controlled Solar Radio Spectrometer «Ikarus», Solar Physics, 81, 197—203 (1982), http://soleil.i4ds.ch/solarradio/data/Descriptions/ikarus.pdf
- ↑ A.O. Benz, C. Monstein, M. Beverland, H. Meyer, B. Stuber, High Spectral Resolution Observation of Decimetric Radio Spikes Emitted by Solar Flares, Solar Physics, 260, 375—388 (2009), http://cdsads.u-strasbg.fr/abs/2009SoPh..260..375B
- ↑ M. Guedel and A.O. Benz, A catalogue of decimetric solar flare radio emission, Astronomy and Astrophysics Supplement, 75, 243—259 (1988), http://adsabs.harvard.edu/cgi-bin/nph-data_query?bibcode=1988A%26AS...75..243G&link_type=ARTICLE&db_key=AST&high=
- ↑ H. Isliker and A.O. Benz, Catalogue of 1-3 GHz solar flare radio emission, Astronomy and Astrophysics Supplement, 104, 145—160 (1994), http://adsabs.harvard.edu/cgi-bin/nph-data_query?bibcode=1994A%26AS..104..145I&link_type=ARTICLE&db_key=AST&high=
- ↑ Institute of 4D Technologies,http://www.fhnw.ch/engineering/i4ds/homepage?set_language=en
- ↑ Bleien Solar Radio Data, http://soleil.i4ds.ch/solarradio/
- ↑ e-CALLISTO, International Network of Solar Radio Spectrometers, http://www.e-callisto.org/