Блакитні Орли
Блакитні Орли (англ. Blue Eagles) — вертолітна пілотажна група Повітряного корпусу британської армії[en].
| Блакитні Орли | |
|---|---|
| англ. Blue Eagles | |
.jpg) RIAT 2005 | |
| На службі | 1968—1974, 1982, 1994—2010 |
| Країна | .svg){kind=small} Велика Британія |
| Належність | Британська армія |
| Роль | Пілотажна група |
| Гарнізон/Штаб | Мідл-Воллоп, Гемпшир |
| Гасло | лат. Arte Coniuncti Volamus (укр. Об'єднані для польоту) |
| Кольори | стандартна армійська ліврея |
Медіафайли на Вікісховищі | |
Історія
ред.Команда була сформована навесні 1968 року у Міддл-Воллопі[en] п'ятьма інструкторами зі Школи армійської авіації Повітряного корпусу британської армії. Використовуючи п'ять гелікоптерів Bell-47G3B1 Sioux AH1 школи, ці пілоти практикували пілотажні виступи у вільний від основної роботи час[1].
Незважаючи на відсутність офіційної пілотажної підготовки в армії, команда досягла успіху під час авіашоу у Фарнборо того ж року і привернула таку увагу, що набула офіційного статусу під назвою «Блакитні Орли». До команди увійшло п'ять вертольотів Bell-47 Sioux. Її виступи можна було побачити на різноманітних заходах по всьому Сполученому Королівству, від сільських карнавалів до річниці Битви за Британію. Виступали «Орли» і за кордоном, зокрема в Ісландії та Німеччині[2].
У 1974 році було вирішено, що армія не може дозволити собі утримувати пілотажну групу на повній робочій основі, і команду розпустили. Втім, пілоти-ентузіасти на Мідл Воллоп зголосилася продовжити роботу з пілотажною групою на волонтерській основі у вільний час. Команда виступала під різними назвами, включаючи Eagles («Орли»), Army Eagles («Армійські Орли») і Sparrowhawks («Перепелятники»). Протягом цього часу команда літала на різних гелікоптерах Bell/Agusta[en], Aérospatiale Gazelle, Westland Lynx і Westland Scout[en], а іноді навіть використовувала історичні літаки та гелікоптери від Historic Army Aircraft Flight[en][1].
У 1982 році команда офіційно відновлена для виступу до срібного ювілею Повітряного корпусу, спочатку під назвою «Срібні Орли» (Silver Eagles). Була створена демонстраційна група, яка складалася з 6 літаків Lynx AH Mk1 плюс один одиничний Lynx AH Mk I. За сезону 1982 група виступала на численних авіашоу, в тому числі: Middle Wallop, RAF Odiham, RNAS Yeovilton, RAF Finningley Air Day, а також у Саутгемптоні та Портсмуті з нагоди повернення кораблів RMS Queen Elizabeth 2 і HMS Hermes з Фолклендів. Втім, команду було відновлено лише з нагоди святкування ювілею, і після завершення сезону її знову розформували.
У 1992 році команду відновили під назвою Eagles («Орли») на чотирьох гелікоптерах Lynx, які мали великий успіх у публіки. Але ці машини були постійно потрібні армії, і вона не могла часто надавати їх неофіційній команді. Тому в 1993 році команду було переукомплектовано, тепер вона складалася з чотирьох Gazelle і однієї Lynx. Ця команда знову отримала назву «Срібні Орли» і в такому складі виграла престижний приз «Меч Вілкінсона» на Royal International Air Tattoo. Після цього успіху їй у 1994 році дозволили повернутися до першої назви «Блакитні Орли». При цьому команда все ще складалася виключно з волонтерів.
З 1995 по 2007 рік «Блакитні Орли» були популярними та регулярними учасниками авіашоу Великобританії[2]. У 2001 році до команди увійшла перша британська жінка-військовий пілот, сержант Джулі Уайлз[3].
У сезоні 2008 року, з нагоди святкування 40-річчя створення команди, «Блакитні Орли» виступали в розширеному складі, до якого входили Lynx, Gazelle, Scout, Alouette і ударний вертоліт Apache. Виступи у такій формації тривали лише один сезон[2].
Після сезону 2010 року команда призупинила діяльність — з фінансових міркувань та через застаріння флоту гелікоптерів Lynx. За можливості, команда іноді дає прості виступи та/або статичні покази[1].
Примітки
ред.| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Блакитні Орли |
- ↑ а б в г Blue Eagles (англ.). Aerobatic Teams. Архів оригіналу за 28 березня 2023. Процитовано 08 липня 2024.
- ↑ а б в г A short history of the Blue Eagles (англ.). army.mod.uk. 2009. Архів оригіналу за 18 квітня 2009.
- ↑ а б It's a lady Blue Eagle (англ.). Gazette and Herald[en]. 23 серпня 2002. Архів оригіналу за 17 березня 2023.