Благоє Берса

Благоє Берса (хорв. Blagoje Bersa; 21 грудня 1873, Дубровник — 1 січня 1934, Загреб) — хорватський композитор і педагог.

Благоє Берса
Основна інформація
Дата народження	21 грудня 1873(1873-12-21)[…]
Місце народження	Дубровник, Австро-Угорщина
Дата смерті	1 січня 1934(1934-01-01)[…] (60 років)
Місце смерті	Загреб, Савська бановина, Королівство Югославія
Поховання	Мирогойське кладовище
Громадянство	Австро-Угорщина і Королівство Югославія
Професії	композитор, учитель музики
Освіта	Віденський університет музики й виконавського мистецтва
Жанри	опера
Файли у Вікісховищі

Навчався у Загребської консерваторії у Івана Зайця та О. Штекля, у Віденській — у Р. Фукса і Ю. Епштейна. У 1920—34 роках — професор Музичної академії в Загребі (композиція, інструментування).

Музика Берси романтичного, ліричного характеру. Найбільшу цінність представляють його романси. Берсі належать також твори великої форми. У симфонічих поемах і оперній творчості відчутний вплив Ріхарда Вагнера, Ріхарда Штрауса, Миколи Римського-Корсакова, а також «веристів». Опери Берси були написані на німецькі лібретто і поставлені у перекладі на хорватську мову у Загребі.

Твори

• опери — Вогонь (Der Eisenhammer, 1906; Oganj, 1911), Швець з Дельфта (Der Schuster von Delft, 1912; Postolar od Delfta, 1914);
• для оркестру — симфонічні поеми Сонячні поля (Suncana polja, 1919), Привиди (Sablasti, 1926) та інші, Драматична увертюра (1898), Ідилія (1902), капричо-скерцо (1902);
• струнний квартет;
• для фортепіано — сюїта, п'єси;
• хори, романси тощо.

Література

• Kutarić М., В. Bersa, Zagreb, 1959;
• Kovacević К., Hrvatski kompozitori i njihova djela, Zagreb, 1960, s. 32-40;
• Cipra M., Blagoja Bersa, «Suncana polja», Zagreb, 1968.
• Музыкальная энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия, Советский композитор. Под ред. Ю. В. Келдыша. 1973—1982.