Бих Анатолій Іванович
Бих Анатолій Іванович (нар. 27 січня 1940, м. Харків, УРСР — 18 березня 2021, м. Харків, Україна) — український науковець, фахівець у галузі електротехніки та біомедичних пристроїв, доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри біомедичних електронних пристроїв та систем Харківського національного університету радіоелектроніки у період з 1996 по 2017[2].
| Анатолій Іванович Бих | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
27 січня 1940 (84 роки) м. Харків, УРСР | |||
| Помер | 18 березня 2021[1] (81 рік) | |||
| Місце проживання | м.Харків, Україна | |||
| Країна |
 СРСР →  Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | професор | |||
| Alma mater | Харківський гірничий інститут | |||
| Галузь | електротехніка | |||
| Заклад | Харківський національний університет радіоелектроніки | |||
| Посада | професор кафедри біомедичних електронних пристроїв та систем Харківського національного університету радіоелектроніки | |||
| Вчене звання | професор | |||
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук | |||
| Науковий керівник | Огороднейчук І. П. | |||
| Відомий завдяки: | Створення наукової школи дослідження електрохемілюмінесценції (ЕХЛ) | |||
| Нагороди |
| |||
Біографія ред.
Анатолій Бих народився 27 січня 1940 року в місті Харкові[3].
У 1961 році він закінчив Харківський гірничий інститут (ХГІ), і вже з 1962 року почав працювати у луганській філії інституту «Дніпровуглемаш», де був співробітником до 1965 року[4].
З 1965 року він почав працювати на кафедрі автоматики і телемеханіки у Харківському інституті гірничого машинобудування, автоматики й обчислювальної техніки, де наступного року його було переведено на посаду старшого викладача кафедри технічної електроніки.
У період з 1969 по 1973 роки Анатолій Бих навчався в аспірантурі Харківського інституту радіоелектроніки, після закінчення якої ним була захищена дисертація «Дослідження електрохемілюмінесценції з метою створення приладів і пристроїв електронної техніки» на здобуття наукового ступеню кандидата технічних наук[5].
З 1972 року по 1975 рік він працював на різних посадах (асистента, старшого викладача) на кафедрах технічної електроніки та фізики надвисоких частот (ФНВЧ)[4].
З 1975 року по 1979 рік Анатолій Бих працює на посаді доцента кафедри фізики надвисоких частот.
У 1976 році він стає деканом факультету електроніки. Цю посаду він обіймає до 1980 року.
З 1979 року його обрали завідувачем кафедри теоретичних основ електротехніки[2].
У період з 1985 по 1987 роки він працює на посаді старшого наукового співробітника для підготовки дисертації.
Анатолієм Бихом у 1990 році була захищена докторська дисертація «Теоретичні та експериментальні дослідження електрохемілюмінесценції і розробка приладів і пристроїв рідкофазної електроніки»[6]. Вже наступного року (1991) він стає професором[5].
З 1996 по 2017 роки працює завідувачем кафедри біомедичних електронних пристроїв та систем (згодом — кафедра біомедичної електроніки, зараз — біомедичної інженерії) Харківського національного університету радіоелектроніки.
З 2017 року він — професор кафедри біомедичної інженерії[7] Харківського національного університету радіоелектроніки.
Помер 18 березня 2021 року у місті Харкові.
Наукова робота ред.
Анатолій Бих — засновник і у минулому керівник наукової школи по дослідженню електрохемілюмінесценції (ЕХЛ), яка мала на меті створення та розробку приладів та пристроїв різноманітного призначення (від медичних до мікроелектронних). Дослідницька група була заснована у 1968 році і дослідувала теоретичні основи електрохемілюмінесценції, механізми, що зумовлюють виникнення рідкофазної ЕХЛ складних органічних сполук при електролізі розчин-електролітів, вивчала методи та умови збудження ЕХЛ-елементів, спектральні характеристики композицій з електроактивними сполуками, які генерують ЕХЛ[2]. Займалася розробкою аппаратних та програмних засобів накопичення, обробки та відображення інформації при проведенні досліджень на комплексі електрохемілюмінесцентної апаратури, виготовленням ефективних ЕХЛ-випромінювачів і установок для вимірювання інтенсивності ЕХЛ-випромінювачів, а також методик дослідження ЕХЛ-випромінювачів. Були розроблені пристрої для збудження імпульсної ЕХЛ. Також група займалася створенням ЕХЛ-аналізаторів для різноманітних рідин та поверхонь твердих електропровідних тіл[8]. Окрім того, ним було підготовано 3 доктори наук (М. М. Рожицький, I.В. Свир, О. В. Висоцька) та 14 кандидатів наук.
Анатолій Бих є членом редколегії спеціалізованих журналів «Прикладна радіоелектроніка»[9], «Біоніка інтелекту»[10], «Клінічна інформатика и телемедицина»[11], «Біомедична інженерія»[12][13].
Творчий доробок ред.
Анатолій Бих — автор понад 300 наукових публікацій. У його творчому доробку 5 монографій, 7 навчальних посібників, понад 40 патентів[14] та різноманітних винаходів:
- Бых А., Огороднейчук И., Худенский Ю. Оптохемотроника. — 1978. 144 с.[15]
- Бых А., Александров Ю., Кобзев В., Махова В. Линейные электрические цепи в примерах и задачах. — К.:Вища шк., 1991. — 116 с.
- Бых А., Каховская В., Кобзев В. Теория электрических и магнитных цепей. — К.: ИСИО, 1996. — 320 с.
- Бых А., Каховская В., Кобзев В. Нелинейные электрические цепи. — Х.: ХТУРЭ, 1999. — 84 с.
- Бых А., Рожицкий Н., Красноголовец М. Электрохимическая люминесценция. — Х.: ХТУРЭ, 2000. — 320 с.
- Жук М., Дацок О. Апарати медичної діагностики та терапії/ за заг. ред. А. І. Биха. — Х.: ХНУРЕ, 2010. — Ч. 1. — 312 с.
- Bykh А., Kukoba А. Development of Evaluation Criteria and Optimization of Electro-chemiluminescent Composition for Analyzing the Heterogeneity of Conducting Surfaces // Telecommunications and Radio Engineering. — 1999. — Vol.53, No 7–8. — Р. 166—170.
Нагороди ред.
- Почесна грамота Верховної Ради України[16]
- Державна стипендія для видатних діячів науки, освіти, культури і мистецтва, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту та інформаційної сфери[17]
- Почесна грамота Міністерства освіти і науки України
- Знак «Відмінник освіти України»
- Нагрудний знак "За наукові досягнення"
- Почесна грамота Президії академії медичних наук України
- Диплом «Переможець конкурсу ХНУРЕ — кращий за фахом» (серед завідувачів кафедр)[8].
Примітки ред.
- ↑ https://nure.ua/pishov-z-zhittja-profesor-anatolij-bih
- ↑ а б в Літопис освіти і науки України. Історія. Сьогодення. Перпективи. — Київ: «Альфа-Віта». — 2015. — С. 136
- ↑ Бих Анатолій Іванович: біобібліографічний покажчик / упоряд. Л. М. Чижевська ; відп. ред. І. П. Аврамова. — Х.: ХНУРЕ, 2012. — С. 5. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 23 червня 2018.
- ↑ а б БИХ Анатолій Іванович. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 23 червня 2018.
- ↑ а б Бих Анатолій Іванович: біобібліографічний покажчик / упоряд. Л. М. Чижевська ; відп. ред. І. П. Аврамова. — Х.: ХНУРЕ, 2012. — С. 6. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 23 червня 2018.
- ↑ Науковці еліта Держави. Бих Анатолій Іванович
- ↑ Кафедра Біомедичної інженерії (БМІ) – ласкаво просимо до сайту кафедри (укр.). Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 25 січня 2021.
- ↑ а б Бих Анатолій Іванович: біобібліографічний покажчик / упоряд. Л. М. Чижевська ; відп. ред. І. П. Аврамова. — Х.: ХНУРЕ, 2012. — С. 7. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 23 червня 2018.
- ↑ Редакция журнала «Прикладная радиоэлектроника». АН ПРЕ. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 23 червня 2018.
- ↑ Бионика интеллекта научно-технический журнал [Архівовано 23 червня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Клиническая информатика и Телемедицина [Архівовано 23 червня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут». Факультет біомедичної інженерії. Журнал «Біомедична інженерія». Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 23 червня 2018.
- ↑ Анатолій Іванович Бих – Кафедра Біомедичної інженерії (БМІ) (укр.). Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 25 січня 2021.
- ↑ Бих Анатолій Іванович. База патентів України. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 26 червня 2018.
- ↑ Бых А., Огороднейчук И., Худенский Ю. Оптохемотроника. — 1978. 144 с. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 26 червня 2018.
- ↑ Факультет електронної техніки // Харківський національний університет — LXXX. — Видавничий центр «Логос Україна», 2011. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 23 червня 2018.
- ↑ Президент України Петро Порошенко. Офіційне інтернет-представництво. Документи. Укази. Указ Президента України № 136/2018. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
Джерела ред.
- Бих Анатолій Іванович: біобібліографічний покажчик / упоряд. Л. М. Чижевська ; відп. ред. І. П. Аврамова. — Х.: ХНУРЕ, 2012. — 80 с. [Архівовано 23 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Науковці України. Бих Анатолій Іванович (1940–)(доктор наук, професор).
- Факультет електронної техніки // Харківський національний університет — LXXX. — Видавничий центр «Логос Україна», 2011. [Архівовано 16 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Харківський національний університет радіоелектроніки. Кафедра біомедичної інженерії. Бих Анатолій Іванович [Архівовано 23 червня 2018 у Wayback Machine.]