Битва при Каліакрії (1791)
Битва при Каліакрії — остання битва Російсько-турецької війни 1787—1792 років, яка відбулась 11 серпня 1791 року поблизу мису Каліакрія (тепер мис Каліакра на північно-східному узбережжі Болгарії).
Битва при Каліакрії | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Російсько-турецька війна (1787—1792) | |||||||
Болгарські моряки біля пам'ятника Ушакову на мисі Каліакра | |||||||
43°22′27″ пн. ш. 28°35′51″ сх. д. / 43.3741° пн. ш. 28.5974° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Російська імперія | Османська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Ушаков Федір Федорович | Хусейн-паша, Сеїт-Алі | ||||||
Військові сили | |||||||
16 лінійних кораблів, 2 фрегати, 2 бомбардирські кораблі, 19 допоміжних суден |
18 лінійних кораблів, 17 фрегатів, 43 допоміжні судна, Берегові батареї | ||||||
Втрати | |||||||
17 вбитих, 28 поранених |
невідомо |
Хід битви
ред.Російська ескадра контр-адмірала Ф. Ф. Ушакова 8 серпня 1791 року вийшла із Севастополя з метою пошуку та знищення османського флоту. Рухаючись в похідному строю трьома колонами, вона помітила османську ескадру під командуванням капудан-паші Хусейна, яка стояла на якорі поблизу мису Каліакрія під захистом берегових батарей.
Намагаючись виграти час, зайняти зручне становище та захопити противника зненацька, Ушаков не став перестроювати ескадру у прийнятий тоді бойовий порядок (одна кільватерна колона). Незважаючи на вогонь османських берегових батарей, він відрізав ескадру противника від берега. Поки османи в паніці рубали якірні канати, намагаючись вишикуватись в лінію баталії, російські кораблі атакували ворожий флот. Османська ескадра стала безладно відходити. Для переслідування противника Ушаков вишикував свої кораблі в кільватерну лінію та спрямував їх паралельно до османської ескадри.
Кораблі авангарду османської ескадри під командуванням Сеїта-Алі спробували атакувати головні кораблі російської ескадри та перерізати їх курс. Проте Ушаков на лінійному кораблі «Рождество Христово» вийшов з лінії баталії, рішуче контратакував флагманський корабель противника та змусив його вийти з бою. Інші російські кораблі, продовжуючи зближуватись з османськими кораблями, намагались артилерійським вогнем вивести їх з ладу. Багато кораблів противника зазнали значних ушкоджень та втрат в особовому складі. Тільки на кораблі, де знаходився Сеїт-Алі, було вбито та поранено понад 450 чоловік.
Не витримавши сильного вогню російського флоту, османські кораблі припинили бій та під прикриттям темряви вирушили до Босфору.
Особливості тактики
ред.В битві при Каліакрії Ушаков застосував новий тактичний прийом — атаку ескадри противника в похідному строю трьома колонами, що стало для османів несподіванкою та викликало сум'яття на їх кораблях. Важливим фактором, що вплинув на успіх, був сміливий маневр — прохід російської ескадри між берегом та османською ескадрою з метою зайняти вигідне навітренне положення перед атакою, а також вихід Ушакова з кільватерного строю в ході переслідування для контратаки флагманського корабля противника. Такі дії суперечили тогочасним канонам лінійної тактики, яка вимагала суворого дотримання кільватерного строю.
Наслідки
ред.Частина османських кораблів розсіялась вздовж узбережжя. Доля капудан-паші довгий час була невідома. Алжирська ескадра Сеїта-Алі вночі досягла Константинополя. В місті поширились чутки, що Ушаков готовий штурмувати Константинополь. Успіх російського флоту в битві при Каліакрії прискорив укладення Ясськогой мирного договору.
За перемогу при Каліакрії Ушаков був нагороджений орденом Святого Олександра Невського. 14 командирів були нагороджені орденами святого Георгія та Святого Володимира 2 ступеню.
Джерела
ред.- Калиакрия // Советская военная энциклопедия / под ред. Н. В. Огаркова. — М.: Воениздат, 1980. — Т. 4. — 655 с. — (в 8-ми т). — 105 000 экз.