Відкрити головне меню

Битва при Брункеберзі — битва між шведськими селянами і ополченцями з одного буку та данськими лицарями й німецькими найманцями з іншого. Битва була найважливішим епізодом розриву Кальмарської унії та боротьби шведів за незалежність від данців.

Битва при Брункеберзі
Brunkeberg's battle.jpg
Битва при Брункеберзі
Дата: 10 жовтня 1471
Місце: поблизу Стокгольма
Результат: перемога Швеції
Сторони
Flag of Denmark.svg Данія Flag of Sweden.svg Швеція
Командувачі
Кристіан I Стен Густавссон Стуре
Військові сили
приблизно 3000 данців і 3000 німецьких найманців селянське ополчення і регулярна армія - 8000-10000, лицарська кіннота - 1000-2000
Втрати
приблизно чверть армії загинула на полі бою, багато потонули при спробі до втечі, 900 осіб здалося в полон незначні

Зміст

ПередісторіяРедагувати

1397 року королівства Данія, Норвегія і Швеція створили Кальмарську унію, на чолі якої постала королева Данії Маргарита. Після її смерті шведи відкололися від унії, обравши власного короля — Карла Кнутссона Бунде. Але після того, як він помер у травні 1470, права на шведський престол пред'явив данський король Кристіан I, який керував цим скандинавським союзом. Однак шведи не погодилися на правління Християна, і лордом-протектором (регентом) Швеції був обраний племінник Карла Кнутссона, Стен Густавссон Стуре.

Випад данцівРедагувати

В кінці липня 1471 року данська ескадра у складі 76 кораблів з ​​армією попрямувала з гавані Копенгагена до Стокгольму. На шляху до Стокгольму лежав архіпелаг, і кораблям довелося долати мілководдя. Данський флот кинув якір між островами Кепплінгегольм і Варги.

18 серпня данці почали висадку військ на острові Блазіхольмен і приступили до будівництва укріпленого табору. Вони насипали земляні вали, зробили бійниці для гармат. Данці зайняли оборонну позицію, чекаючи того, що Стен Стуре нападе першим.

Розстановка силРедагувати

За місяць до битви шведи уклали перемир'я з датчанами, що було необхідно для підготовки армій.

ДанціРедагувати

Данський король наказав розділити армію на три частини, щоб прикривати важливі стратегічні пункти на полі бою:

  • Перша і основна частина армії залишилася в укріпленому таборі;
  • Друга частина, що складається переважно з кінноти, повинна була прикривати армію в разі відступу до кораблів ескадри;
  • Третя частина розташувалася навколо монастиря Св. Клари, щоб не допустити возз'єднання армії Стуре з стокгольмським гарнізоном.

Данці недооцінили шведів. За їх словами, шведи були «натовпом селян, придатної швидше для маскараду, ніж для війни».

ШведиРедагувати

Тим часом, Стен і його кузен, Нільс Стуре, рекрутували в армію селян і ополченців і заручилися підтримкою місцевого лицарства. На бік шведів встали жителі Даларна і Бергслагена, так само налаштовані проти данців. Вся армія возз'єдналася 9 жовтня поблизу Ярви, на північ від Стокгольма.

В ніч з 9 по 10 жовтня військо шведів зайняло позиції на північний захід від обителі Св. Клари. План шведів був такий: армія Стіна атакує данські фланги, а армія Нільса — данський тил. Стін розраховував перемогти завдяки раптовості і чисельній перевазі.

БитваРедагувати

Битва почалася о 11:00 і тривала 4 години.

Битва почалася з того, що шведські лучники обстріляли табір данців, на що данці відповіли гарматними залпами. Армія Стіна Стуре розгорнула атаку проти данців, дислокованих у обителі Св. Клари. Атака провалилася, і шведи втратили бойовий дух. Стін перегрупував воїнів.

Тим часом, побоюючись другої атаки на позиції данців поблизу монастиря Святої Клари, армія Христіана контратакувала. Битва тривала дуже довго й поглинула увагу данців. Скориставшись цим, далекарлійці Нільса Стуре підійшли до данського тилу, а гарнізон захисників Стокгольма сів на човни і почав наближатися з протилежного боку. Далекарлійці швидко розправилися з данським прикриттям, а стокгольмське військо, ведене Поссе і Троллм, висадилося на березі, перегрупуватися і атакувало позиції данців поблизу монастиря Святої Клари.

Данці були захоплені зненацька. Однак шведи також зазнавали втрат: загін Кнута Поссе атакував данів в лоб, за що й поплатився. Вмираючого Поссе відвезли назад в Стокгольма. Однак данці були оточені, а їх король був важко поранений. Командувачем став граф Странг Нільсен, але незабаром він загинув.

Данців охопила паніка, і вони почали відступати. Люди бігли з Кепплінгегольма на материк по хиткому мосту, але він впав, не витримавши ваги. Уцілілі відпливли на кораблях до Копенгагена.

 
Вступ Стіна Стуре в Стокгольм (картина 1864 р.)

ДжерелаРедагувати