Битва біля Лугдуна — одна з найбільших битв кінця II століття, що почалася 19 лютого 197 року нашої ери між Клодієм Альбіном і військами римського імператора Септимія Севера, на пагорбі Кондат (нині квартал сучасного міста Ліон — Круа-Русс) поблизу тодішньої столиці Галлії міста Лугдун[1].

Битва біля Лугдуна
Координати: 45°45′34″ пн. ш. 4°49′09″ сх. д. / 45.75972200002777157° пн. ш. 4.819444000027777619° сх. д. / 45.75972200002777157; 4.819444000027777619
Дата: 19 лютого 197 року
Місце: біля м. Лугдун (нині Ліон)
Результат: Severan victory
Сторони
Римські загони з Паннонії, Іллірика, Мезії та Дачія Римські загони з Британії та Іспанії
Командувачі
Септимій Север Клодій Альбін 
Військові сили
55 000 — 75 000 55 000 — 75 000
Втрати
Невідомо, але значне Невідомо, але значне

БитваРедагувати

В ході боротьби за владу над Римською імперією зустрілись два колишніх союзники. Армії чинного імператора Септимія Севера та його колишнього союзника і співправителя Клодія Альбіна) були приблизно рівні за кількістю воїнів і становили загалом від 110 до 150 тисяч тисяч чоловік. Основу військ Півночі Риму становили дунайські легіони, а війська Клодія Альбіна складалися з британських, галльських та іспанських загонів.

 
Переможець битви Септимій Север

На початку баталії, на правому крилі, воїни Півночі здобули перемогу, перекинули військо противника і, переслідуючи відступаючі легіони, увірвалися в їх табір.

На лівому ж фланзі ситуація складалася на користь Альбіна. Велика кількість солдатів Септимія попалися в пастки, які заздалегідь влаштували на полі бою солдати Альбіна. Бойовий порядок військ Півночі знітився і, опинившись під шквальним вогнем легкої піхоти противника, вони звернулися в безладну втечу. На допомогу лівому флангу Север кинув преторіанську гвардію, але вона була зім'ята та витіснена в довколишній яр.

Самого Септимія Севера скинув кінь, він зірвав з себе багряницю і сховався серед своїх убитих воїнів. Завдяки цьому, військо Альбіна, захоплене переслідуванням дунайських легіонів, не помітило схованого серед убитих Севера. Бій поступово переріс в побоїще. Але Юлій Лет, один з вірних полководців імператора Севера, ударом важкої кінноти у фланг і тил військам Альбіна переломив хід бою. Військо заколотників було вщент розгромлено.

Клодій Альбін втік до Лугдуни, де, і знайшов свою смерть. Згідно з різними джерелами, він або наклав на себе руки[2], або був убитий своїми ж воїнами[3].

Надав підтримку Альбіну галльське місто Лугдун було розграбоване і спалене практично дотла. Це дозволило імператору поповнити скарбницю.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати