Вікіпедія

Берта Зуньїга

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Суньїга.

Берта Зуньїга Касерес (нар. 24 вересня 1990) — гондурасська громадська активістка походженням з народу ленка. Вона є дочкою соціальної лідерки Берти Касерес, убитої в 2016 році. Незабаром після того, як у травні 2017 року її мати взяла на себе роль генеральної координаторки Громадської ради народних і корінних організацій Гондурасу (COPINH), Зуньїга Касерес пережила замах на власне життя.

Берта Зуньїга
Народилася 24 вересня 1990(1990-09-24) (33 роки)
Пуерто-Кортес, Кортес, Гондурас
Країна  Гондурас
Діяльність захисниця довкілля, правозахисниця
Учасник Державний переворот у Гондурасі
Мати Берта Касерес
Брати, сестри Laura Zúñiga Cáceresd

Раннє життя ред.

Зуньїга Касерес народилася в 1990 році, вона була дочкою Берти Касерес і Сальвадора Суньїги.[1][2] Дівчинка була другою з чотирьох дітей, у неї дві сестри та брат.[3] Її батьки розлучилися, коли їй не виповнилося десять років.[2] Її виховувала мати в будинку своєї бабусі Аустри Берти Флорес, державної службовиці, яка була мером Ла-Есперанси, губернаторкою Інтібуки та депутатом Національного конгресу, незвичні ролі для жінок у цьому районі того часу.[2][3][4]

Коли Зуньїзі Касерес було три роки, її мати заснувала COPINH, а її батько був одним із перших учасників.[2] Організація присвячена захисту прав народу Ленка та захисту навколишнього середовища, двох великих пристрастей її матері, а також боротьбі із сексуальною дискримінацією та утиском жінок та ЛГБТ-спільнот, усі питання, які Берта Касерес вважала взаємопов'язаними.[3] У COPINH з самого початку було багато недоброзичливців, що сприяло бурхливому ранньому житті Зуньїги Касерес, чия сім'я зазнала погроз смертю, фізичного нападу та ув'язнення Зуньїги.[2][3] Зуньїга Касерес виросла, приєднавшись до діяльності COPINH зі своєю родиною.[5][6] Як і її брати і сестри, після короткого періоду навчання в звичайних школах вона відвідувала народні школи, де проходила антикапіталістичну та антипатріархальну підготовку.[2] Вона закінчила коледж на Кубі, а потім почала працювати над ступенем магістерки латиноамериканських досліджень у Мехіко.[3]

Вбивство її матері ред.

Після державного перевороту в Гондурасі 2009 року посилилися репресії проти COPINH та інших громадських організацій.[4] Мати Зуньїги Касерес, однієї з головних лідерок корінного населення, зазнала переслідувань і погроз, зокрема, за її боротьбу з екологічними та соціальними наслідками проєкту гідроелектростанції Агуа Зарка. О 23:40 2 березня 2016 року Берта Касерес була вбита в її будинку двома озброєними нападниками.[1][7] Спочатку уряд Гондурасу розглядав це питання як злочин на основі пристрасті або як внутрішньополітичну боротьбу в COPINH, заперечуючи зв'язок із політичною активністю Берти Касерес.[2] Зуньїга Касерес вимагала національного та міжнародного розслідування злочину, а також розпочала кампанію на підтримку законопроєкту в Сполучених Штатах щодо припинення військової підтримки Гондурасу, поки країна не зможе продемонструвати, що вона вжила заходів проти вбивств правозахисників.[5][8] У березні 2018 року дев'ять осіб, у тому числі відставні й діючі військові Гондурасу та двоє з розробників проєкту Aqua Zara, були звинувачені в причетності до злочину, причому один заявив, що вбивство було замовним.[3][5][9] У лютому 2018 року Зуньїга Касерес висловила переконання, що уряд, який бере участь у розслідуванні, зосереджується на змовниках нижчого рівня, щоб уникнути визнання можливої причетності високопоставлених чиновників.[7] Колишні військові Гондурасу звинувачували її в тому, що ім'я Берти Касерес було включено до списку вбитих військових.[10] З моменту перевороту 2009 року в Гондурасі було вбито щонайменше 124 активістів захисту навколишнього середовища та землі.[11]

Генеральний координатор COPINH ред.

Після вбивства Берти Касерес Зуньїга Касерес залишила навчання в Мехіко, щоб очолити COPINH, а в травні 2017 року її обрали генеральною координаторкою цього органу, ту саму посаду, яку займала її мати.[3] З цієї позиції вона продовжила свою соціальну та екологічну боротьбу, особливо проти встановлення мегапроєктів, які, як стверджує COPINH, загрожують економічним, соціальним, культурним та екологічним правам народу Lenca.[5] Через кілька тижнів після вступу на посаду Зунь]га Касерес пережила напад, скоєний проти неї та інших членів цієї організації озброєними нападниками. Вони напали на транспортний засібу з камінням і мачете, і спробувли збити їх з дороги у провалля.[4][5][11][12]

Посилання ред.

  1. ↑ а б Villacorta, Orus (3 червня 2016). Las mil vidas de Berta Cáceres - Revista Factum. Revista Factum (es-ES) . Архів оригіналу за 5 липня 2021. Процитовано 20 жовтня 2018.
  2. ↑ а б в г д е ж Cabria, Elsa (6 квітня 2016). Berta Z. Cáceres: "Mi mami siempre decía que no iba a llegar a los 50" - Nómada Nómada. Guatemala. nomada.gt (es-ES) . Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 20 жовтня 2018.
  3. ↑ а б в г д е ж Zárate, Joseph (2 липня 2017). Los herederos de Berta Cáceres. New York Times (ісп.). Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 20 жовтня 2018.
  4. ↑ а б в Checa, Marta (11 жовтня 2017). Environmentalists in Honduras, "neither ignorant nor anti-development". Equal Times (англ.). Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 20 жовтня 2018.
  5. ↑ а б в г д Meet Bertha Zúñiga Cáceres, Honduras - Nobel Women's Initiative. Nobel Women's Initiative (амер.). 8 грудня 2017. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 20 жовтня 2018.
  6. ↑ Drawing Strength from our Ancestors - Resilience. www.resilience.org (амер.). 26 січня 2018. Архів оригіналу за 1 червня 2021. Процитовано 20 жовтня 2018.
  7. ↑ а б Alemandres, Jean Georges (18 лютого 2018). BERTA ZÚÑIGA CÁCERES: LIDER, SIMBOLO Y LEGADO ANCESTRAL. Antimafia Dosmil Paraguay (es-ES) . Архів оригіналу за 13 травня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018.
  8. ↑ Berta Zúñiga Cáceres, la heredera de la lucha medioambiental indígena en Honduras - RTVE.es. RTVE.es (es-ES) . 7 травня 2016. Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 20 жовтня 2018.
  9. ↑ Honduras Police Arrest Executive in Killing of Berta Cáceres, Indigenous Activist. New York Times (англ.). 3 березня 2018. Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 20 жовтня 2018.
  10. ↑ Lakhani, Nina (21 червня 2016). Berta Cáceres's name was on Honduran military hitlist, says former soldier. the Guardian (англ.). Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 20 жовтня 2018.
  11. ↑ а б Lakhani, Nina (4 липня 2017). Daughter of murdered Honduran activist survives armed attack. the Guardian (англ.). Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 20 жовтня 2018.
  12. ↑ OEA (1 серпня 2009). OEA - Organización de los Estados Americanos: Democracia para la paz, la seguridad y el desarrollo. www.oas.org (ісп.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 20 жовтня 2018.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Берта_Зуньїга&oldid=41061353