Бернштейн Олександр Борисович

Олександр Борисович Бернштейн (14 (26) липня 1876 — 24 жовтня 1934, Київ) — лікар-терапевт, доктор медицини, професор.

Бернштейн Олександр Борисович

Наприкінці XIX століття працював у Олександрівський лікарні під керівництвом Феофіла Яновського, де ще студентом 3-го курсу виконав дослідження «Про антагоністичну властивість трикрезолу»[1]. 1921 року організував кафедру терапії в Першому київському інституті вдосконалення лікарів, а згодом став його директором. Очолював інститут до смерті у 1934 році. Похований на Лук'янівському цвинтарі Києва.

Досліджував хвороби серцево-судинної системи.

Загинув у дорожньо-транспортній пригоді. У 1935-1941 роках Київський інститут удосконалення лікарів носив ім'я Олександра Бернштейна[1].

Публікації ред.

  • О производящих причинах специфических болезней // Докл. комиссии о гигиен. значении помещения глав. станции Днестр.-Одес. водопровода у Чумного кладбища. О., 1871
  • Бернштейн А.Б. О применении kalii hypermanganici при отравлениях препаратами опия. Врачебное дело. 1924; 4: 177 – 180.
  • Бернштейн А.Б. Умолкло кроткое, благородное сердце. Вечерний Киев. 1928, 9 июня; 158: 3
  • До клініки вісцерального сифілісу // Зб. пам'яті акад. Т. Г. Яновського. К., 1930.

Примітки ред.

  1. а б В. И. Бородулин, К. К. Васильев. Киевская клиническая школа академика Ф. Г. Яновского. У кн. OPERA MEDICA HISTORICA. ТРУДЫ ПО ИСТОРИИ МЕДИЦИНЫ: Альманах РОИМ. Выпуск 3 [Архівовано 23 вересня 2020 у Wayback Machine.]/ К. А. Пашков(отв. ред.). — М.: ООО «ХЕЛЕНПРО» 2018. — 396 с.ISBN 978-5-6041850-2-5. С. 136(рос.)

Джерела ред.