Бернштейн Натан Йосипович
Ната́н Йо́сипович Бернште́йн (1836, Броди[2] — 29 січня 1891, Одеса) — український лікар, вчений-фізіолог.
| Бернштейн Натан Йосипович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1836[1] Броди, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія |
| Помер | 29 січня 1891 Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | лікар, викладач університету |
| Галузь | медицина |
| Alma mater | Імператорський Московський університетd (1858) |
| Науковий ступінь | доктор медицини (1861) |
| Вчене звання | доцент |
| Вчителі | Salomon Egerd |
| Заклад | Імператорський Новоросійський університет[d] |
| Мати | Edel Egerd |
| Родичі | Salomon Egerd |
| Діти | Alexander Bernsteind і Бернштейн Сергій Натанович |
Біографія
ред.Натан Бернштейн народився у Бродах в сім'ї торговця. Початкову домашню освіту здобув у свого діда Соломона Ейгера в Познані, куди переїхала родина. З 4-го класу навчався у 2-й гімназії в Одесі, де його батько відкрив крамницю колоніальних товарів (згодом на його гроші в Одесі був заснований сирітський будинок).
У 1858 році закінчив медичний факультет Московського університету; у 1861 році захистив дисертацію на ступінь доктора медицини і, не маючи права на проживання, повернувся в Одесу. Працював понадштатним ординатором міської лікарні, одночасно (до 1862 року) редагував журнал «Сіон». З 1865 року — доцент анатомії і фізіології Новоросійського університету (з 1871 року, коли кафедру фізіології зайняв професор В. М. Сєченов, читав тільки анатомію). Був обраний радою університету в екстраординарні професори, але не був затверджений в цьому званні, за браком ступеня доктора зоології, до якої були приурочені анатомія і фізіологія на фізико-математичному факультеті.
У 1881—1882 р. перебував на лікуванні у Вісбадені і Ніцці. Був звільнений з університету через хворобу (1882). Повторне обрання за пропозицією факультету на посаду доцента в тому ж році не було затверджено міністром освіти: це був період реакції та офіційного антисемітизму. Бернштейн працював у берлінській фізіологічної лабораторії Дюбуа-Реймона (1866), у лабораторії Людвіга в Лейпцигу (1868—1869).
Вів енергійну діяльність в Товаристві одеських лікарів, в якому він був спочатку секретарем, потім впродовж 8 років товаришем голови і, нарешті, протягом 14 років головою.[3] Крім того, був гласним думи, попечителем міської лікарні, почесним мировим суддею і попечителем одеської талмуд-тори.
Під час російсько-турецької війни 1877—1878 років завідував палатою лазарету Червоного Хреста.
Родина
ред.Батько — Озиас Бернштейн, торговець. Мати походила з празького рабинського роду Ейгерів, дочка Соломона Ейгера (1785—1852), рабина в Познані, внучка Аківи Ейгера (1761—1837), головного рабина Познані[4].
Дружина — Матильда Марківна Серебряна (уроджена Слонім).
Сини:
Наукова діяльність
ред.У 1857 р., будучи студентом, за твір на тему «Анатомія і фізіологія легенево-шлункового нерва» отримав золоту медаль.
Вибрані праці
ред.- Бернштейн Н. И. Рассуждение об отправлениях легочно-желудочного нерва: Дисс. — М.: тип. В. Грачёва и комп., 1860. — 76 с.
- Об отправлениях легочно-желудочного нерва. — М., 1960.
- Бернштейн Н. И. Руководство к частной физиологии. — Одесса: Имп. Новоросс. ун-т, 1868. — 312 с.
Статті в «Московському лікарському журналі» (1858), газеті «Сіон» (1861), «Сучасній медицині» (1863), «Медичному віснику» (1864), «Архів судової медицини та загальної гігієни», Gazette medicale de Paris (1865), Протоколах Товариства Одеських лікарів (1870).
Примітки
ред.- ↑ NUKAT — 2002.
- ↑ зараз Львівська область.
- ↑ ЕЭБЕ/Бернштейн, Натан (Николай) Осипович[недоступне посилання]
- ↑ Род Эйгеров.
Література
ред.- Н. К. Бернштейн, Натан Осипович // Русский биографический словарь : в 25 томах. — СПб.—М., 1896—1918.
- Бернштейн, Натан Осипович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Бернштейн, Натан (Николай) Осипович // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
Посилання
ред.- Род Эйгеров (Эгеров). Посвящается памяти Николая Александровича Бернштейна. Архів оригіналу за 26 лютого 2013. Процитовано 21 лютого 2013.