Бернд Фрейтаг фон Лорінггофен

Барон Бернд Фрейтаг фон Лорінґгофен (нім. Bernd Freiherr Freytag von Loringhoven; 6 лютого 191427 лютого 2007, Мюнхен) — німецький офіцер, майор вермахту, генерал-лейтенант бундесверу. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Бернд Фрейтаг фон Лорінггофен
нім. Bernd Freiherr Freytag von Loringhoven
Народився 6 лютого 1914(1914-02-06)[1][2][…]
Курессааре, Ліфляндська губернія, Російська імперія
Помер 27 лютого 2007(2007-02-27)[4][1][…] (93 роки)
Мюнхен, Німеччина
Країна Flag of Germany.svg Німеччина[5]
Діяльність військовослужбовець
Alma mater Кенігсберзький університет
Знання мов німецька[6]
Учасник Друга світова війна
Роки активності з 1933
Титул барон
Посада Bundeswehr Deputy Chief of Defenced
Військове звання Генерал-лейтенант
Рід Freytag-Loringhovend
Діти Arndt Freytag von Loringhovend
Нагороди
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
За поранення (нагрудний знак)
Орден Святого Йоанна (Бранденбург)
||
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Нагрудний знак «За танкову атаку»
IMDb nm0294681
FreytagvonLoringhovenWappen.jpg

БіографіяРедагувати

Представник давнього балтійського роду. Учасник Польської і Французької кампаній. Як командир роти брав участь у Сталінградській битві. Був серед останніх військовиків, евакуйованих зі Сталінградського котла. З липня 1944 року — ад'ютант начальників Генштабу Гайнца Гудеріана і Ганса Кребса, до 30 квітня 1945 року брав участь у щоденних нарадах в рейхсканцелярії та фюрербункері. Разом із Гергардом Больдтом покинув Берлін і здався британським військам на Гафелі. В 1948 році звільнений з полону.

В 1956 році поступив на службу в бундесвер, в 1973 році вийшов у відставку. Лорінґгофена неодноразово просили про його працю у фюрербункері. Одним із перших був британський історик Г'ю Тревор-Ропер, який взяв у Лорінґгофена інтерв'ю, коли той перебував у полоні. Був консультантом під час зйомок фільму «Бункер».

НагородиРедагувати

Див. такожРедагувати

БібліографіяРедагувати

  • mit François d’Alançon: Dans le bunker de Hitler: 23 juillet 1944 – 29 avril 1945. Verlag Éditions Perrin, Paris 2005, ISBN 2-262-02478-2.
    • dt.: Mit Hitler im Bunker – Aufzeichnungen aus dem Führerhauptquartier Juli 1944 – April 1945. wjs, Berlin 2006, ISBN 3-937989-14-5.
    • engl.: In the Bunker with Hitler. The Last Witness Speaks. London 2006, ISBN 0-297-84555-1.
  • [Hrsg.] Im Dienst der Friedenssicherung: General Ulrich de Maizière. Beiträge zu seiner Verabschiedung als Generalinspekteur der Bundeswehr (1966–1972), Frankfurt am Main, 1972.
  • zusammen mit Wilhelm-Karl Prinz von Preußen: Johanniter und der 20. Juli 1944. 2. Auflage, Nieder-Weisel 1989 (Heft 14 der Schriftenreihe des Hessischen Genossenschaft des Johanniterordens).

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати