Берклі-Піт (англ. Berkeley Pit) — озеро, що знаходиться у великому старому мідному кар'єрі біля міста Б'ютт, штат Монтана, США. Його довжина становить 1,6 км, ширина — 800 м, а глибина — 540 м, заповнений на глибину 270 м .

Берклі Піт
Зображення
Країна  США
Адміністративна одиниця Монтана[1]
Часовий пояс MDT
Продукція мідь
Мапа
CMNS: Берклі Піт у Вікісховищі

Координати: 46°01′02″ пн. ш. 112°30′36″ зх. д. / 46.017327777805775213° пн. ш. 112.5101666666977849° зх. д. / 46.017327777805775213; -112.5101666666977849

Загальний опис ред.

Це озеро вважається найтоксичнішим у світі. У воді є дуже багато забруднюючих речовин, отрут, токсичних відходів, серед яких: мідь (до 187 ppm)[2], кадмій, арсен, алюміній, залізо, марганець, цинк і так далі. Вода в озері має кислу реакцію — її водневий показник (pH) — 2,5.[2]

Робота на родовищі почалася в 1955 році, під керуванням Atlantic Richfield Company, найбільшою нафтовидобувною компанією США. Коли рудник закрився в 1982 році, зливні насоси були прибрані, забруднені ґрунтові води почали повільно заповнювати яму. Починаючи з 1982 року, рівень води піднявся на 46 метрів (150 футів). Окрім розробки мідних покладів, у ньому велися добування срібла та золота.[3]

Сьогодні кар'єр діаметром 2,7 кілометра та глибиною понад 500 метрів заповнений водою. Об'єм озера — близько 95 млн м ³ (25 млрд галонів), щодня він збільшується на 19 тисяч м³ . Якщо приплив ґрунтових вод збережеться на поточному рівні, то до 2020 року рівень води в озері зрівняється з рівнем ґрунтових вод, що призведе до міграції розчинених речовин у ґрунтові води та подальшого забруднення річки Кларк-Форк[4].

Попри те, що речовини з цього озера надзвичайно отруйні, якийсь час тому на дні озера були виявлені нові види водоростей та мікроорганізмів, які еволюціонували внаслідок боротьби за виживання. Їхня адаптація дозволяє їм дуже успішно розвиватися в такому агресивному середовищі. Вчені припускають, що дослідження таких організмів згодом допоможе знайти ефективніші ліки проти раку.

Геологія ред.

Гірничий район Б'ютт засновано на пізньокрейдяному батоліті, який метаморфізував навколишні породи під час Ларамійської складчастості. Рудоутворення відбулося через інтрузію кварцового монцонітового плутону Б'ютт. [5] Видобуток сульфідних руд розпочався в окрузі в 1864 році. Початок розроблення розсипних родовищ — 1867 рік. Тоді розробляли срібні жили, поки не було виявлено мідь в 1881 році. Видобуток відкритим способом розпочався в 1955 році. Копальня головним чином видобувала мідь, а також свинець, цинк, марганець, срібло та золото. [5]

Цікаві факти ред.

У 1995 році на озеро сіла зграя гусей. Всі 342 птахи загинули, потім вони були виловлені рятувальниками з води, причому гуси з білих стали коричнево-жовтогарячими. Причина загибелі птахів залишається предметом дискусій — так Atlantic Richfield Company (ARCO) стверджує, посилаючись на результати досліджень університету штату Колорадо, що озеро не є причиною загибелі гусей — у зграї були особи, хворі на аспергільоз. З іншого боку, ознаки аспергільозу були виявлені у кожного п'ятого птаха, а не у всіх — тобто основною причиною загибелі є все-таки склад води.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Geographic Names Information System
  2. а б Edwin Dobb. "New Life in a Death Trap". Discover, 2000.
  3. Berkeley Pit History. Colorado State University, Department of Biology. Архів оригіналу за 28 квітня 2009. Процитовано 21 лютого 2009.
  4. Edwin Dobb. «New Life in a Death Trap». Discover, 2000
  5. а б Edwin W. Tooker (1990). Gold in the Butte District, Montana in USGS Bulletin 1857 Gold in Copper Porphyry Copper Systems. United States Government Printing Office. с. E17-E27.

Інтернет-ресурси ред.