Бенюк Петро Михайлович

український актор

Петро Бенюк
Портрет Петра Бенюка.jpg
Петро Бенюк
Ім'я при народженні Петро Михайлович Бенюк
Народився 4 березня 1946(1946-03-04)
Битків
Помер 9 квітня 2019(2019-04-09) (73 роки)
Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання Львів
Діяльність актор театру та кіно
Alma mater Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого
Роки активності з 1972
Конфесія Українська православна церква Київського патріархату
Брати, сестри Бенюк Богдан Михайлович
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Звання
Народний артист України
IMDb ID 0073102
Могила Петра Бенюка на 3 полі Личаківського цвинтаря у Львові

Петро́ Миха́йлович Беню́к (4 березня 1946, Битків, Надвірнянський район, Івано-Франківська область — 9 квітня 2019, Львів) — український актор театру та кіно. Народний артист України (1996). Старший брат актора театру та кіно Богдана Бенюка.

БіографіяРедагувати

У 1971 році закінчив театральний факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (майстерня Олександри Смолярової, Бориса Ставицького та Юрія Олененка).

З 1971 року працював у складі трупи Національного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької у Львові, де зіграв у виставах «Останній гречкосій», «Оргія», «Візит старої дами», «Невольник», «Сто тисяч» та в багатьох інших. Загалом на театральній сцені зіграв понад 70 ролей.[1]

Лауреат Республіканського конкурсу читців у галузі гумору та сатири (1987), 1-го Всеукраїнського конкурсу гумору та сатири (1992). У 1996 році удостоєний звання народного артиста України.[2]

Дипломант кінофестивалю «Молодість-73» за найкращу чоловічу роль у фільмі «Катруся» (1973).

Нагороджений дипломом III Всесоюзного фестивалю чеської драматургії в СРСР (1983) за роль Швейка у виставі «Пригоди бравого вояка Швейка».

Член Українського театрального товариства1974), Спілки кінематографістів України1992). Кавалер ордену «За заслуги» ІІІ ступеня.

9 квітня 2019 року Петро Бенюк помер у віці 73 років у Львові[3][4]. Причиною смерті став інсульт. Парастас за народним артистом України Петром Бенюком відбувся 11 квітня 2019 року у передпоховальній каплиці Івана Хрестителя на вул. Пекарській. 12 квітня 2019 року у фоє Національного академічного українського театру ім. М. Заньковецької відбулося прощання з народним артистом України, актором театру та кіно Петром Бенюком. Після прощання з актором відбувся чин похорону на 3 полі Личаківського цвинтаря.[5]

Ролі в театріРедагувати

На його рахунку безліч ролей у театрі, серед іншого це вистави:[6]

ФільмографіяРедагувати

Зіграв більше півсотні ролей у кіно. За роль кооператора Рони у фільмі «Сашко-реформатор, або Довженко починається» отримав Золотий приз журі Міжнародного кінофестивалю в Дамаску (Сирія, 2009), а також за роль Рассапончика у фільмі «Заграва» — приз «Корона Карпат» і приз глядацьких симпатій Міжнародного кінофестивалю «Корона Карпат» (Трускавець, 2011); приз імені Олександра Ханжонкова та приз Спілки журналістів Росії «Золотий дзвін» (Міжнародний кінотелефорум «Разом», Ялта).[6]

ПриміткиРедагувати

  1. У Львові помер народний артист України Петро Бенюк. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019. 
  2. Указ Президента України від 22.08.1996 року № 757/96 «Про присвоєння почесних звань України працівникам культури і мистецтва». Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 3 травня 2019. 
  3. Помер актор театру і кіно Петро Бенюк [Архівовано 9 квітня 2019 у Wayback Machine.] interfax.com.ua 09.04.2019
  4. У Львові помер народний артист Петро Бенюк (укр.). Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 9 квітня 2019. 
  5. У Львові попрощалися з актором Петром Бенюком. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 3 травня 2019. 
  6. а б Петро Бенюк — театр імені Марії Заньковецької. www.zankovetska.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 13.04.2019. 
  7. Грішник. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019. 
  8. Увага, відьми!. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019. 
  9. Ціна голови. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019. 
  10. Повітряні пірати. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019. 

ДжерелаРедагувати

  • Новітня історія України. Галичина: довідково-біографічне видання. — Київ : Український видавничий консорціум, 2004. — Т. 1. — С. 45. — ISBN 966-7953-47-5.

ПосиланняРедагувати