Бенкулу (попередні назви — Бенкулен, Банка-Хулу) — місто на острові Суматра, Індонезія. Центр і найбільше місто однойменної провінції. Населення — 346 712 чол. (за оцінкою на лютий 2010 року)[4]. У місті є ботанічний сад.

Бенгкулу
Герб Прапор
герб прапор
Основні дані
3°47′44″ пд. ш. 102°15′33″ сх. д. / 3.7955555555556° пд. ш. 102.25916666667° сх. д. / -3.7955555555556; 102.25916666667
Країна  Індонезія[1]
Адмінодиниця Бенгкулу[1]
Столиця для Бенгкулу (провінція Індонезії)

Межує з

— сусідні нас. пункти
Central Bengkulud, Selumad ?
Поділ
  • Gading Cempakad[2], Kampung Melayud[2], Muara Bangka Hulud[2], Ratu Agungd[2], Ratu Samband[2], Selebard[2], Singaran Patid[2], Sungai Serutd[2], Teluk Segarad[2]
  • Засновано 18 березня 1719
    Площа 151,7 км²
    Населення 360 495 осіб (2015)[3]
    Висота НРМ 2 ± 1 м
    Часовий пояс UTC+7
    GeoNames 1649150
    OSM r16196019  ·R
    Міська влада
    Мер міста Helmi Hasand
    Вебсайт bengkulukota.go.id
    Мапа
    Мапа
    Бенгкулу. Карта розташування: Земля
    Бенгкулу
    Бенгкулу
    Бенгкулу (Земля)


    CMNS: Бенгкулу у Вікісховищі
    В міському парку.

    Історія

    ред.

    З середини XIII до XVI століття в околицях сучасного Бенкулу існували князівства Сунгай Серут і Селебар. В 1685 році ці землі були захоплені англійцями, які збудували тут торгову базу, а в 1710 р. — форт[5][6]. В 1824 році місто перейшло до рук Голландської Ост-Індійської компанії[7]. В 1938 році в Бенкулу був засланий Сукарно, майбутній лідер Індонезії, за участь в анти-голландському заколоті[6]. В 1942 р. Бенкулу, так само, як і вся Індонезія, було окуповане японськими військами. В 1945 році японці були вигнані, а Індонезія проголосила незалежність[5].

    Після Другої світової війни місто почало зростати і вже в 1968 р. стало провінційним центром. В 1986 р. територія міста збільшилась з 17,6 км² до 144,52 км²[5].

    Географія і клімат

    ред.

    Місто розташоване на березі Індійського океану, за 289 км на південний захід від Палембанга[6]. Клімат — екваторіальний[8].

    Економіка

    ред.

    У сучасному Бенгкулу значну роль відіграють сектор послуг і сервісу: найбільший дохід місту приносять готелі та ресторани[9]. На експорт йдуть, у першу чергу, золото, срібло, кава, перець, маїс, хінне дерево. Також в місті розвинуті деревообробна промисловість, металообробна промисловість, виробництво гончарних виробів, текстильна промисловість і батик[6]. Присутні переробка нафти і пальмової олії, виробництво гуми. Рівень життя в місті набагато вище, ніж в середньому по провінції (в 2007 р. — майже на 75 %)[9].

    Галерея

    ред.

    Примітки

    ред.
    1. а б Indonesian Minister of Home Affairs Decree 100.1.1-6117 Of 2022 — С. 1144.
    2. а б в г д е ж и к Indonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050-145 of 2022
    3. The Master Book of Indonesian Territory Data 2015
    4. Kependudukan. Selamat Datang di Website Pemerintah Kota Bengkulu. Архів оригіналу за 17 жовтня 2010. Процитовано 21 жовтня 2010. [Архівовано 2010-10-17 у Wayback Machine.]
    5. а б в Sejarah Kota. Selamat Datang di Website Pemerintah Kota Bengkulu. Архів оригіналу за 17 жовтня 2010. Процитовано 21 жовтня 2010. [Архівовано 2010-10-17 у Wayback Machine.]
    6. а б в г Bengkulu. Britannica Online Encyclopedia. Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 21 жовтня 2010.
    7. Roberts, Edmund (1837). Embassy to the Eastern Courts of Cochin-China, Siam, and Muscat. New York: Harper & Brothers. с. 34.
    8. Географический атлас. — М. : Производственное картосоставительское объединение «Картография» ГУГК, 1980. — С. 42. — 100000 экз., доп. тираж - 50 000 прим.
    9. а б Ekonomi. Selamat Datang di Website Pemerintah Kota Bengkulu. Архів оригіналу за 17 жовтня 2010. Процитовано 21 жовтня 2010. [Архівовано 2010-10-17 у Wayback Machine.]

    Література

    ред.