Бенгкулу (місто)
Бенкулу (попередні назви — Бенкулен, Банка-Хулу) — місто на острові Суматра, Індонезія. Центр і найбільше місто однойменної провінції. Населення — 346 712 чол. (за оцінкою на лютий 2010 року)[4]. У місті є ботанічний сад.
Бенгкулу | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
3°47′44″ пд. ш. 102°15′33″ сх. д. / 3.7955555555556° пд. ш. 102.25916666667° сх. д. | ||||||||
Країна | Індонезія[1] | |||||||
Адмінодиниця | Бенгкулу[1] | |||||||
Столиця для | Бенгкулу (провінція Індонезії) | |||||||
Межує з
| ||||||||
Поділ |
| |||||||
Засновано | 18 березня 1719 | |||||||
Площа | 151,7 км² | |||||||
Населення | 360 495 осіб (2015)[3] | |||||||
Висота НРМ | 2 ± 1 м | |||||||
Часовий пояс | UTC+7 | |||||||
GeoNames | 1649150 | |||||||
OSM | r16196019 ·R | |||||||
Міська влада | ||||||||
Мер міста | Helmi Hasand | |||||||
Вебсайт | bengkulukota.go.id | |||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Бенгкулу у Вікісховищі |
Історія
ред.З середини XIII до XVI століття в околицях сучасного Бенкулу існували князівства Сунгай Серут і Селебар. В 1685 році ці землі були захоплені англійцями, які збудували тут торгову базу, а в 1710 р. — форт[5][6]. В 1824 році місто перейшло до рук Голландської Ост-Індійської компанії[7]. В 1938 році в Бенкулу був засланий Сукарно, майбутній лідер Індонезії, за участь в анти-голландському заколоті[6]. В 1942 р. Бенкулу, так само, як і вся Індонезія, було окуповане японськими військами. В 1945 році японці були вигнані, а Індонезія проголосила незалежність[5].
Після Другої світової війни місто почало зростати і вже в 1968 р. стало провінційним центром. В 1986 р. територія міста збільшилась з 17,6 км² до 144,52 км²[5].
Географія і клімат
ред.Місто розташоване на березі Індійського океану, за 289 км на південний захід від Палембанга[6]. Клімат — екваторіальний[8].
Економіка
ред.У сучасному Бенгкулу значну роль відіграють сектор послуг і сервісу: найбільший дохід місту приносять готелі та ресторани[9]. На експорт йдуть, у першу чергу, золото, срібло, кава, перець, маїс, хінне дерево. Також в місті розвинуті деревообробна промисловість, металообробна промисловість, виробництво гончарних виробів, текстильна промисловість і батик[6]. Присутні переробка нафти і пальмової олії, виробництво гуми. Рівень життя в місті набагато вище, ніж в середньому по провінції (в 2007 р. — майже на 75 %)[9].
Галерея
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Indonesian Minister of Home Affairs Decree 100.1.1-6117 Of 2022 — С. 1144.
- ↑ а б в г д е ж и к Indonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050-145 of 2022
- ↑ The Master Book of Indonesian Territory Data 2015
- ↑ Kependudukan. Selamat Datang di Website Pemerintah Kota Bengkulu. Архів оригіналу за 17 жовтня 2010. Процитовано 21 жовтня 2010. [Архівовано 2010-10-17 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в Sejarah Kota. Selamat Datang di Website Pemerintah Kota Bengkulu. Архів оригіналу за 17 жовтня 2010. Процитовано 21 жовтня 2010. [Архівовано 2010-10-17 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в г Bengkulu. Britannica Online Encyclopedia. Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 21 жовтня 2010.
- ↑ Roberts, Edmund (1837). Embassy to the Eastern Courts of Cochin-China, Siam, and Muscat. New York: Harper & Brothers. с. 34.
- ↑ Географический атлас. — М. : Производственное картосоставительское объединение «Картография» ГУГК, 1980. — С. 42. — 100000 экз., доп. тираж - 50 000 прим.
- ↑ а б Ekonomi. Selamat Datang di Website Pemerintah Kota Bengkulu. Архів оригіналу за 17 жовтня 2010. Процитовано 21 жовтня 2010. [Архівовано 2010-10-17 у Wayback Machine.]
Література
ред.- Бенкулен // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття з географії Індонезії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |