Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проєкту.

Беназі́р Бху́тто (21 червня 1953(19530621) Карачі, Пакистан — 27 грудня 2007, Равалпінді, Пакистан) — прем'єр-міністр Ісламської Республіки Пакистан у 19881990 і 19931996 роках, перша у новітній історії людства жінка-лідер мусульманської країни.

Беназір Бхутто
урду بینظیر بھٹو
урду بینَظِیر بُھٹّو
синдхі بينظير ڀُٽو‎ Редагувати інформацію у Вікіданих
Беназір Бхутто урду بینظیر بھٹو
Беназір Бхутто
урду بینظیر بھٹو
Прем'єр-міністр Пакистану
2 грудня 1988 — 6 серпня 1990
ПрезидентГулам Ісхак Хан
ПопередникМохаммед Хан Джунеджо
НаступникГулам Мустафа Джатой
19 жовтня 1993 — 5 листопада 1996
ПрезидентВасім Саджад
Фарук Легарі
ПопередникМоінуддин Ахмед Куреші
НаступникМалік Мірадж Халід

Народилася21 червня 1953(1953-06-21)
Карачі, Пакистан
Померла27 грудня 2007(2007-12-27) (54 роки)
Равалпінді, Пакистан
ПохованаBhutto family mausoleumd Редагувати інформацію у Вікіданих
Відома якполітична діячка Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Пакистан[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКоледж Редкліфф, Коледж Леді Маргарет, Коледж святої Катериниd, Гарвардський університет, Convent of Jesus and Mary, Karachid, Граматична школа Карачіd, Convent of Jesus and Mary, Murreed, Presentation Convent Girls High Schoold і Eliot Housed Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяНародна партія Пакистану
БатькоЗульфікар Алі Бхутто Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиНусрат Бхуттоd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зАзіф Алі Зардарі
ДітиBilawal Bhutto Zardarid, Bakhtawar Bhutto Zardarid і Aseefa Bhutto Zardarid Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіяполітик
Релігіяшиїти
Нагороди
Підпис
benazirbhutto.com Редагувати інформацію у Вікіданих

Після тривалого перебування в еміграції повернулася на батьківщину, де протягом останніх місяців 2007 року на неї було зроблено два замахи. Внаслідок другого терористичного акту 27 грудня 2007 року Бхутто загинула.

Початок біографії

ред.

Народилася в Карачі в сім'ї пакистанця та іранки курдського походження, і була першою дитиною в сім'ї. Середню освіту здобула в престижних школах у Карачі і Равалпінді, у 19691973 вивчала політологію в жіночому коледжі Редкліфф Гарвардського університету, у 19731977 політологію і економіку в Оксфордському університеті. Її батько, Зульфікар Алі Бхутто, в ці роки (до 1977) займав посаду спочатку прем'єр-міністра, а потім Президента Пакистану.

Політична кар'єра

ред.

У 1977 Беназір Бхутто повернулася до Пакистану, де до влади прийшов генерал Зія-уль-Хак. У 1979 її батько звинуватили в замовленні вбивства політичного опонента і стратили. У 19791984 роках Беназір не раз опинялася під домашнім арештом, поки, нарешті, їй не було дозволено виїхати до Великої Британії. Будучи у вигнанні, керувала Пакистанською народною партією (ПНП), заснованою її батьком. Після загибелі Зії-уль-Хака в авіакатастрофі отримала можливість повернутися на батьківщину. 16 листопада 1988 на перших понад за десятиріччя вільних парламентських виборах ПНП отримала перемогу і Бхутто зайняла посаду прем'єр-міністра. Новий кабінет досяг деяких успіхів у виконанні програми соціальних і політичних реформ, однак вже в середині 1990 президент Гулам Ісхак Хан відправив її уряд у відставку.

У 1993 на чергових виборах Бхутто отримує перемогу під гаслом боротьби з корупцією і бідністю. Загальне число голосів, отриманих ПНП, виявилося меншим, ніж у головного суперника Мусульманської ліги, тому для формування уряду Бхутто утворила коаліцію з партіями консервативного напрямку. Тоді ж у листопаді з еміграції повернувся її брат Муртаза, який вимагав поступитися йому керівництвом партією. Розбрат у сімействі Бхутто позначився на єдності партії. Після прибуття до Карачі Муртаза був заарештований за звинуваченням у тероризмі, однак був звільнений під заставу в червні 1994 р.

Уряд Беназір Бхутто загалом досяг певних успіхів : була проведена широкомасштабна електрифікація сільських районів країни, підвищені витрати на освіту і охорону здоров'я, але корупція в роки правління Бхутто набула ще більшого розмаху, зокрема, чоловіка Бхутто, Азіф Алі Зардарі, звинуватили в отриманні хабарів. Брата Бхутто, що виступав за ретельне розслідування цієї справи, вбили в Карачі за загадкових обставин. У його вбивстві був звинувачений чоловік Бхутто. Популярність Беназір у народі падала, а вплив ісламських фундаменталістів ріс. Тому 1996 р. її уряд було примушено визнати режим Талібану в Афганістані. Однак наприкінці того року її уряд було відправлено у відставку. На виборах 1997 ПНП зазнала нищівної поразки, отримавши 17 місць з 217. На початку 1998 р. Бхутто, її чоловіку і матері були пред'явлені офіційні звинувачення в корупції, їхні рахунки в британських і швейцарських банках були заморожені, а наприкінці року до влади прийшли військові на чолі з Первезом Мушаррафом.

Друга еміграція

ред.

Бхутто пред'явили звинувачення у фінансових махінаціях і організації замовних вбивств, і вона була вимушена покинути країну; її чоловік провів понад п'ять років у в'язниці за звинуваченням у хабарництві. Рахунки Беназір у швейцарських банках були заморожені. Вона емігрувала з трьома дітьми до Дубаю, куди після звільнення 2004 року приїхав її чоловік, якийсь час вона жила в Лондоні. 2001 в Пакистані була прийнята поправка до конституції, що заборонила одній особі займати посаду прем'єр-міністра більш двох разів, що було сприйнято багатьма як спроба Мушаррафа убезпечити себе від конкуренції з боку Бхутто у випадку проведення демократичних виборів. Того року Верховний суд Пакистану призначив новий процес над Беназір, що означало припинення дії вироку, винесеного в 1999 році. Бхутто була засуджена до трьох років ув'язнення за неявку до суду, що було підставою для відмови їй у реєстрації кандидатом на парламентських виборах 2002 року. У 2003 році суд Швейцарії визнав її і чоловіка винними у відмиванні грошей і засудив їх до шести місяців в'язниці з відтермінуванням виконання покарання (банківські рахунки Бхутто Швейцарія заблокувала на прохання Пакистану у вересні 1997).

Більшість часу проводила в Лондоні і Дубаї, виступала по всьому світу з лекціями і підтримувала контакти з керівництвом ПНП.

Повернення на батьківщину і теракт 18 жовтня 2007 року

ред.

У січні 2007 року в Абу-Дабі відбулася перша особиста зустріч Беназір Бхутто і президента Пакистану Первеза Мушаррафа з метою налагодження контактів. Президент Мушарраф підписав указ про надання їй і іншим опозиційним діячам амністії від звинувачень в корупції. Спостерігачі вважають, що військові кола Пакистану вважали її своїм союзником у боротьбі за ізоляцію релігійних сил та ісламістських воєнізованих угрупувань. 18 жовтня 2007 року Беназір Бхутто повернулася на батьківщину після 8 років вимушеної еміграції. Під час проходження кортежу в натовпі зустрічаючих її прихильників, прогриміло два вибухи. Загинули понад 130 осіб, близько 500 були поранені.

Раніше Аль-Каїда і Талібан не раз загрожували влаштувати масштабні теракти, як тільки Беназір ступить на пакистанську землю. Однак, найвірогіднішими організаторами теракту вважають радикальних послідовників Мухаммада Зії-уль-Хака. Головні політичні опоненти самої Бхутто, як колись і її покійного батька, намагалися перешкодити Беназір та її Народній партії повернутися до влади в Пакистані. Парламентські вибори в країні були призначені на січень 2008 року і Беназір розраховувала на перемогу. За законом посаду прем'єр-міністра не можна займати більше двох разів. Бхутто була прем'єром якраз двічі. Однак ряд аналітиків вважав, що президент країни Первез Мушарраф, який підписав у жовтні угоду з колишньою вигнанкою, піде на скасування заборони. Кандидатуру Беназір підтримували також і США, саме офіційний Вашингтон і виступив ініціатором повернення Бхутто на батьківщину і у велику політику.

Вбивство Беназір Бхутто

ред.

Через два місяці після першого замаху, 27 грудня, Беназір стала жертвою нового терористичного акту в місті Равалпінді, де виступала на мітингу перед своїми прихильниками. Після закінчення мітингу терорист-смертник вистрілив їй у шию і в груди та пустив у хід вибуховий пристрій. У момент нападу вона була в оточенні охоронців у бронежилетах, однак сама без бронежилета. У ході цього теракту загинуло понад 20 осіб. Бхутто з важкими пораненнями доставили до лікарні, де незабаром о 16:16 померла на операційному столі, не опритомнівши.

Розгнівані прихильники Беназір Бхутто спровокували вуличні заворушення в Карачі та інших містах країни. У своїй останній промові напередодні замаху політикиня не сказала: «Я піддаю своє життя небезпеці, тому що наша країна в небезпеці. Люди стурбовані. Але всі разом ми витягнемо країну з кризи!»

Реакція світової спільноти

ред.

Пакистан

ред.

Президент Пакистану Первез Мушарраф рішуче засудив убивство Беназір Бхутто: Це жорстоке насильство — справа рук терористів, з якими ми боремося. Саме від цих терористів виходить найбільша небезпека для Пакистану і його народу, заявив Мушарраф у ході екстреної наради керівництва країни. Він закликав співвітчизників до згуртування і стриманості, підтвердив свою рішучість боротися з тероризмом у всіх його проявах і оголосив у країні триденний траур у зв'язку з трагічною загибеллю Бхутто.

США

ред.

Президент США Джордж Буш, виступаючи перед журналістами на ранчо в Кроуфорді (штат Техас), різко засудив «підле вбивство» колишнього прем'єр-міністра Пакистану Беназір Бхутто і закликав пакистанців розвивати демократичний процес. США жорстко засуджують цей підлий акт, звершений терористами, які прагнуть крові і намагаються підірвати демократію в Пакистані, заявив Дж. Буш. Він закликав пакистанців продовжувати демократичні процеси, додавши, що США будуть стояти «на боці пакистанського народу в його боротьбі з тероризмом і екстремізмом».

Верховний представник ЄС з питань загальної зовнішньої політики і політики безпеки Хав'єр Солана та інші чільники ЄС також засудили вбивство лідера Пакистанської народної партії: Я шокований вбивством колишнього прем'єр-міністра Пакистану Бхутто, довершеним сьогодні в Равалпінді. Я засуджую цей ганебний акт, здійснений в найжорсткішій формі — відмітив Солана. Він висловив переконання, що терористичний акт направлений на дестабілізацію ситуації в країні і на руйнування демократичних процесів, які ледве почали поновлюватися в цій країні. Солана також закликав народ Пакистану утриматися від жорстокості і відмітив необхідність зберегти спокій і стабільність в країні.

Література

ред.
  • В. Головченко. Бхутто Беназір // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — 808 с. ISBN 978-966-611-818-2.
  • П. М. Ігнатьев. Бхутто Беназір // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

Посилання

ред.
Попередник:  
Прем'єр-міністр Пакистану
2 грудня 19886 серпня 1990
Наступник:
Мохаммед Хан Джунеджо
Гулам Мустафа Джатой
Попередник:
19 жовтня 1993 — 5 листопада 1996
Наступник:
Моінуддин Ахмед Куреші
Малік Мірадж Халід
  1. LIBRISКоролівська бібліотека Швеції, 2012.