Белла Абзуґ
Белла Абзуґ (англ. Bella Savitzky Abzug; 24 липня 1920, Нью-Йорк, США — 31 березня 1998, Квінс, США) — американська політична діячка, член Палати представників США, громадська активістка, феміністка, співорганізатор громадської організації руху за права жінок Women's Environment and Development Organization (WEDO).
| Белла Абзуґ | |
|---|---|
| Bella Abzug | |
 | |
| Ім'я при народженні | Bella Savitzky Abzug |
| Прізвисько | Battling Bella |
| Народилася |
24 липня 1920 Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1] |
| Померла |
31 березня 1998 (77 років) Нью-Йорк, США ·зупинка серця під час операції |
| Поховання | Маунт-Кармел |
| Громадянство | США |
| Діяльність | політична діячка, громадська активістка, адвокат |
| Alma mater | Гантерський коледж, Колумбійський університет |
| Знання мов | англійська |
| Посада | член Палати представників США[d][2][3], член Палати представників США[d][2][3] і член Палати представників США[d][2][3] |
| Партія | Демократична партія США |
| Конфесія | юдаїзм |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0009538 |
Життєпис ред.
Белла Абзуґ народилася 1920 року в Нью-Йорку в родині єврейських іммігрантів із Росії. Її батько керував м'ясним ринком, коли він помер, Беллі було 13 років. І хоча ортодоксальна синагога не дозволяє жінкам виконувати кадиш, оскільки цей обряд існує для синів померлого, проте в її сім'ї не було синів, тож Бела сама ходила в синагогу щоранку протягом року, щоб прочитати молитву.
Абзуґ закінчила середню школу Walton High School в Нью-Йорку, де була старостою класу, вступила до коледжу Хантера університету міста Нью-Йорка й одночасно відвідувала єврейську теологічну семінарію. Пізніше, в 1944 році, вона отримала диплом юристки в Колумбійському університеті.
Белла була прийнята в 1945 році в Нью-Йоркську колегію адвокатів, її спеціалізацією були трудове право і громадянське право. Вона оскаржила справу Віллі Макгі, чорношкірого чоловіка, заарештованого в 1945 році за зґвалтування білої жінки в місті Лорелі, штат Міссісіпі, і засудженого до смерті білими присяжними, які обговорювали вердикт всього дві з половиною хвилини. Абзуґ програла апеляцію, чоловіка стратили.
Коли Абзуґ балотувалася до Палати представників у 1970-му, то зі своїми яскравими капелюшками та викличними сукнями вона була найупізнаванішою жінкою в політиці США. Тоді це було не так уже й складно: з 435 членів Палати представників було лише 14 жінок. Белла зуміла обратися у 1970-му, багато у чому завдяки своїй пацифістській позиції і руху проти В'єтнамської війни. Вона була однією з перших учасниць Страйку жінок за мир. Її конкурентом на окрузі був ветеран війни у В'єтнамі Леонард Фарбштейн, а її гаслом — «This Woman's Place Is in the House — the House of Representatives» (гра слів: англійською house — це дім, а House of Representatives — Палата представників).
Про Абзуґ розповідають як про досить жорстку керівницю. У книжці згадується епізод, як їй дзвонив хворий працівник, намагаючись відпроситися, на що Белла відповіла: «Прокляття, поки я плачу вам зарплату, ви маєте ходити на роботу». Її зброєю був організаторський талант та знання законодавчих процедур. Вона зуміла прив'язати свої правки до абсолютно незв'язаних законодавчих актів — як говорив один з її помічників, «так, як це робили південні сенатори», а також змінила законопроєкти, щоб фінансування майже будь-якої програми включало положення про заборону сексуальної дискримінації.
Вона стала одним з перших членів Конгресу США, хто підтримав права гомосексуалів, представивши разом з іншим політиком-демократом Едом Кочем, майбутнім мером Нью-Йорка, перший федеральний законопроєкт про права гомосексуалів, відомий як Equality Act of 1974.
За своє коротке перебування у Вашингтоні, Абзуг зробила досить багато, особливо у сфері прав жінок. Вона просувала феміністичний порядок денний не тільки у залі Конгресу, а й у «коридорах влади»: вона добилася права для жінок відвідувати басейн Палати представників та запровадила звертання «міс» (Ms.) у політичний лексикон.
На її рахунку також внесення поправки до Федерального закону про автомобільні дороги, яким передбачено виділення коштів на створення пандусів.
Абзуг заснувала і керувала кількома жіночими правозахисними організаціями, брала участь у феміністських пропагандистських заходах, наприклад, у Women's Equality Day New York March в Нью-Йорку 26 серпня 1980 року.
На момент її смерті в 1998 році вона стала настільки відомою, що деяких лідерів і лідерок з інших країн називали «Белла Абзуг Нігерії» або «Белла Абзуг Монголії».[4]
Примітки ред.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1055013903 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в https://www.congress.gov/member/bella-abzug/A000018
- ↑ а б в Biographical Directory of the United States Congress — GPO, 1903.
- ↑ Белла Абзуг: Політична легенда, яку малював Ворхол. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 7 січня 2021.
Посилання ред.
- Публікації на C-SPAN
|
Це незавершена стаття про політика США. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |