Бейт-Альфа (національний парк)
Бейт-Альфа (івр. בית אלפא) — археологічна пам'ятка в Ізраїлі з залишками стародавньої синагоги візантійського періоду на Землі Ізраїлю (приблизно VI століття н. е.) і національний парк, розташовані біля підніжжя північних схилів гір Гільбоа поблизу Бейт-Шеана в Ізраїлі[1], що перебувають у віданні Управління природи і парків Ізраїлю[2].
 | |
| 32°31′18″ пн. ш. 35°25′56″ сх. д. / 32.521702° пн. ш. 35.432357° сх. д. | |
| Країна |  Ізраїль |
|---|---|
| Розташування | Heftzibad |
  Бейт-Альфа (національний парк) (Ізраїль) | |
 | |
 Бейт-Альфа у Вікісховищі | |
Синагогу виявлено в кінці 1928 року й розкопано на початку 1929 року. Результати дослідження синагоги опубліковано в огляді 1932 року. Інше дослідження проведено в 1962 році Управлінням старожитностей. У залишках ранішої будівлі синагоги, ймовірно, датованого V століттям н. е., виявлено залишки стародавнього мозаїчного покриття. За оцінками фахівців, пізніша синагога, що датується VI століттям, зруйнувалась унаслідок землетрусу в 749 році або навіть раніше. Частини будівлі, які впали на мозаїчну підлогу, захистили її від атмосферних впливів.
Історія
ред.Залишки синагоги виявлено в 1928 році під час риття каналу для транспортування води в кібуц Хевці-ваг біля підніжжя хребта Гільбоа. Оскільки не знайдено жодних згадок про єврейське поселення в цьому районі, синагогу назвали на честь сусіднього кібуцу Бейт-Альфа. На початку 1929 року Елазар Сукенік за дорученням Єврейського університету почав археологічні розкопки[3]. Розкопки тривали сім тижнів, після чого виявлено залишки мозаїчного покриття несних стін[4]. У березні 1929 року в Єрусалимі відкрито виставку примірників картин з виявленої мозаїки[5]. У квітні 1929 року, після закінчення сезону дощів, народ став стікатися до Бейт-Альфи, щоб побачити мозаїку[6], але її закрили ще на початку травня за розпорядженням держави[7]. На початку 1930 року синагогу розкопали повністю і санкціювали державне фінансування на захист мозаїки[8]. Будівлю передано у відання Єврейського університету напередодні свята Шавуот у червні 1930 року[9].
Під час другого раунду розкопок, спонсорованого Управлінням старожитностей Ізраїлю в 1962 році, додатково досліджено житлові споруди, що оточують синагогу[1].
Крім того, у неглибокій западині в підлозі апсиди знайдено скарб із 36 візантійських монет[10].
Архітектура
ред.Архітектурні залишки синагоги в Бейт-Альфі вказують на те, що колись синагога являла собою двоповерхову базилікову будівлю й утримувала двір, вестибюль і молитовний зал[1][11]. Перший поверх молитовного залу складався з центрального нефа шириною 5,4 м, апсиди, яка слугувала місцем для зберігання ковчега Тори, біми, піднятої платформи, на якій читали сувої Тори і лавок[12]. Ковчег Тори в апсиді був орієнтований на південний захід, у напрямку Єрусалима.
Присвячувальні написи
ред.Північний вхід має два посвячувальні написи арамейською і грецькою мовами. Хоча арамейський напис частково зруйновано, його наявність вказує на те, що синагогу збудовано в часи правління римського імператора Юстина, ймовірно, Юстина I (518—527 рр. н. е.) коштом громадських пожертв[13][14]. Грецький напис дякує ремісникам «Маріаноса і його син Ханіна», які також були перелічені як будівельники сусідньої синагоги Бейт-Шеан[15]. Написи розташовані з боків обабіч лева і буйвола, які служать символічними охоронцями синагоги[16].
Галерея
ред. |
 |
 |
 |
 | |||
Примітки
ред.- ↑ а б в Avigad, «Beth Alpha», Encyclopaedia Judaica, 190.
- ↑ Bet Alfa Synagogue National Park (англ.). Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 15 грудня 2011. [Архівовано 2012-06-01 у Wayback Machine.]
- ↑ מה מצאו בבית אלפא - דבר, 06/01/1929 (івр.). Давар. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
- ↑ תגליות ס/7 אלפא - דבר, 07/02/1929 (івр.). Давар. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
- ↑ ירושלים - דבר, 13/03/1929 (івр.). Давар. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
- ↑ עוידעל ביכנ"פ בית אלפ* - דבר, 18/04/1929 (івр.). Давар. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
- ↑ דבר, 06/05/1929 (івр.). Давар. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
- ↑ מי יבנה את הבנץ על ביהכני'ס בבית אלפא - דבר, 12/01/1930 (івр.). Давар. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
- ↑ חנוכת הבני?על בית הכנסת בבית־אלפא - דבר, 05/06/1930 (івр.). Давар. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
- ↑ Winter, Dave; Matthews, John. [1] — Footprint Travel Guides[en], 1999. — С. 646. — ISBN 1-900949-48-2. Архівовано з джерела 4 вересня 2017
- ↑ Hachlili, Jewish Art and Archaeology in Late-Antiquity, 232–33
- ↑ Hachlili, Jewish Art and Archaeology, 182.
- ↑ Avigad, «Beth Alpha», Encyclopaedia Judaica, 192.
- ↑ Sukenik, Beth Alpha, 43–46.
- ↑ Sukenik, Beth Alpha, 47.
- ↑ Sukenik, The Ancient Synagogue of Beth Alpha, 42.