Безчастнов Ігор Михайлович

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Ігор Михайлович Безчастнов (13 жовтня 1924(1924-10-13), Одеса — 26 листопада 2018(2018-11-26), Нью-Йорк, Нью-Йорк) — радянський, український, потім американський архітектор, кандидат архітектури, член-кореспондент Української Академії Архітектури. Професор, завідувач кафедри архітектури та містобудування в Одеській державній академії будівництва та архітектури.

Безчастнов Ігор Михайлович
Народження13 жовтня 1924(1924-10-13)
Смерть26 листопада 2018(2018-11-26) (94 роки)
Країна
(підданство)
 СРСР
 США
НавчанняОдеська державна академія будівництва та архітектури
ВчителіПостель Олександр Борисович
Діяльністьархітектор

Біографія

ред.

Народився в Одесі в 1924 році. Вступив в будівельний інститут в Одесі. Навчався у Ф. А. Троупянського і М. В. Замечіка, О. Б. Постеля і Т. Б. Фраєрмана. Вступив асистентом на кафедру архітектури, а потім очолив кафедру архітектури та містобудування. Тема кандидатської дисертації — «Дослідження функцій каменю — вапняку в архітектурі Одеси». Поступив асистентом на кафедру архітектури, а потім очолив кафедру архітектури та містобудування. Так само був науковим керівником НІЛЕП (Науково-дослідна лабораторія експериментального проєктування житлових і громадських будівель), яка підпорядковувалася Госгражданстрой СРСР. Потім працював в Черноморпроекте на проєктуванні.

У 1990-ті роки переїхав на постійне місце проживання в США і оселився в Нью-Йорку. Учасник багаторазових мистецьких виставок. Помер 26 листопада 2018 року у Нью-Йорку.

Вибрані розливання проєкти

ред.
  • Одеський Залізничний Вокзал
  • Пам'ятник Льву Толстому на площі Льва Толстого в Одесі
  • Пам'ятник Михайлу Томасу в сквері на Італійському бульварі
  • Порт в місті Єйську
  • Порт в місті Жданові

Рецензування книг

ред.
  • Юнаков О. Архитектор Иосиф Каракис. — Нью-Йорк: Алмаз, 2016. — 544 с. — ISBN 978-1-68082-000-3[1].

Сім'я

ред.

Відгуки

ред.

Архітектор В. І. Єжов (академік архітектури, головний архітектор Києва 1981—1987 рр..) У своїй книзі згадує:

Особенно теплые чувства дружбы я питал к Игорю Безчастному — потомственному одесситу, эрудированному человеку и профессионалу, глубоко знающему историю города, его застройку и памятники архитектуры, ну и конечно, тонкому юмористу[2]

Посилання

ред.
  • Юнаков О. Преподавательская деятельность в годы «борьбы с космополитизмом» // Архитектор Иосиф Каракис. — Нью Йорк : Алмаз, 2016. — С. 272. — ISBN 978-1-68082-000-3.

Примітки

ред.
  1. Unakov, 2016, с. 2.
  2. В. И. Ежов. Полвека глазами архитектора. — 1. — Киев, 2001. — С. 202. — 301 с. — ISBN 966-7452-37-9

Посилання

ред.