«Батьківщина кличе» («Родина зовёт») — радянський агітаційно-пропагандистський мілітаристичний (т.зв. «оборонний») фільм, знятий 1936 року режисером Олександром Мачеретом за спільним сценарієм з Валентином Катаєвим.[1]

Батьківщина кличе
Жанр Військовий фільм
Режисер Мачерет А. В.
Сценарист Валентин Катаєв
Мачерет А. В.
У головних
ролях
Михайло Кедров
Катерина Мельникова
Петро Березов
Сергій Антимонов
Оператор Микола Ренков
Композитор Гавриїл Попов
Кінокомпанія Київська кіностудія
Тривалість 82 хв.
Країна  СРСР
Рік 1936
IMDb ID 0128981

Один із перших фільмів, у яких масового глядача готували до участі в майбутніх війнах[2][3].

Фільм послужив поштовхом для створення цілого ряду кінокартин про «любов радянського народу» до своєї батьківщини[4].

Вважається першим «Оборонним фільмом».[5]

Сюжет ред.

Члени екіпажу льотчика-випробувача Сергія Новікова здійснює тривалий переліт на літаку нової конструкції. Синові Юрці вдається зв'язатися з батьком за допомогою виготовленого власними руками передавача. Перед самим приземленням у Новікова заболіла нога, через рану, отриману ще під час громадянської війни. Але Новіков зумів посадити літак. Незабаром після цих подій почалася війна, в ході якої син Новікова гине. Новіков важко переживає загибель сина і хоче помститися ворогові. Під час бою з важкими ворожими бомбардувальниками він збиває одразу три літаки противника, даючи можливість здійснити висадку десанту на території ворога.

У ролях ред.

Знімальна група ред.

Виробництво ред.

Фільм знімався на кіностудії Мосфільм.[6] Режисером Олександром Мачеретом за спільним сценарієм з Валентином Катаєвим.[6] Режисерові було запропоновано в гранично короткий термін зняти фільм на оборонну тему про льотчиків.[7] Належить до серії фільмів присвячених майбутній війні, в якій представлений можливий сценарій її розвитку.[6] Початковою назвою фільму було «Обличчя героя».[8] Музику для фільму написав композитор Гавриїл Попов, один із представників «Радянського авангарду».[2] Прем'єра фільму відбулася 29 квітня 1936 року. Фільм був знятий з прокату після виходу розгромної статті в газеті «Правда».[6]

Відгуки ред.

Кінокритик Євген Марголіт підкреслює, що до середини 30-х років у радянських «оборонних» фільмах ворога зображали неодмінно в польських кашкетах-конфедератках, у фільмі 1936 «Батьківщина кличе» вперше з'являється фашистська свастика.[3]

Див. також ред.

Примітки ред.

Посилання ред.