Вікіпедія

Басейн Фагур

Басейн Фагур — нафтогазоносний басейн у Західній пустелі Єгипта.

Межі басейну

ред.

Наразі немає узгодженості відносно поширення басейнів на північному заході Єгипту. Зокрема, розташована приблизно посередині між містом МерсаМатрух та оазою Сіва група родовищ в окремих джерелах розглядається як південнозахідне продовження суббасейну Шушан,[1] водночас, протягом 2010х років у офіційних повідомленнях щодо ведення тут діяльності з розвідки та розробки ця зона іменується басейном Фагур.

Передумови виникнення басейну

ред.

На межі кам'яновугільного та пермського періодів від північносхідного узбережжя південної частини Пангеї відкололась смуга мікроконтинентів (Кіммерія), унаслідок чого сучасне північносхідне узбережжя Африки став омивати океан Неотетіс. Значно пізніше, у ранньому  та середньому юрському періоді, завершився розпад Пангеї на північну (Лавразія) та південну (Гондвана) частини. Паралельно з розколом між європейською та африканською плитами, зона контакту яких охоплювала сучасне північнозахідне узбережжя Африки, на північносхідному узбережжі останньої виникла зона рифтогенезу, яка розщеплювала докембрійський фундамент.[2]

Під час трансгресії океану у середній та пізній юрі в рифтах відбувалось посилене осадонакопичення[3], зокрема, виникла формація Хататба. Наступна трансгресія, що припала на ранню крейду,[4] призвела до появи формації АламЕльБуейб, яка також відіграє важливу роль у нафтогазоносності басейну Фагур.

Рифтогенез тривав до ранньої крейди[5], проте у підсумку затухнув та не призвів до розколу африканоаравійської плити. А у пізній крейді зіткнення аравійського краю цієї плити з внутрішньоокеанічним жолобом субдукції призвело до стискання рифтів та формування серії складчастих структур, які, зокрема, відповідають за нафтогазонакопичення в басейнах Західної пустелі (зона, у якій проходили ці процеси, відома як Сирійська арка).

Нафтогазоносні геологічні формації

ред.

Основні запаси вуглеводнів басейну пов'язані із двома формаціями — ранньокрейдовою АламЕльБуейб та середньоюрською Хататба. АламЕльБуейб формувалась у мілководноморському та флювіальнодельтовому середовищі протягом неокому та апту, зокрема, її горизонти 3C, 3D та 3E відносяться до готерівського ярусу, 3G до валанжинського, 5 до беріаського, а 6 до беріаського чи навіть титонського (верхня юра).

Хататба, продуктивними горизонтами у якій є Нижня Сафа та Верхня Сафа, виникла у дельтових та мілководноморських умовах. В сусідньому басейні ШушанМатрух із Хататабою пов'язані передусім газоконденсатні родовища (зокрема, два найбільші родовища вуглеводнів в історії нафтогазовидобутку Західної пустелі — Каср та Обайєд), втім, для басейну Фагур характерна суттєво нижча температура, що розглядають як фактор переважної нафтоносності Хататби.[6]

На ряді родовищ виявили нафтові поклади у більш глибоких відкладеннях палеозою, причому ці родовища розкидані по всьому басейну. Продуктивними є пісковики формацій Десукі (карбон) та   Шіффах (кембрій та докембрій).

Як нафтоматеринські породи для блоку Фагур (як і для більшості родовищ Західної пустелі Єгипту) розглядають відкладення все тієї ж Хататби,[7] яка окрім пісковиків містить вугленосні сланці, багаті на біоматеріал. Втім, на думку частини дослідників, найбільш важливими нафтоматеринськими формаціями у цьому басейні є палеозойські формації Десукі, Дхіффах (карбон) та Зайтун (девон).[8][9]

Основні події в історії басейну

ред.

Наявність вуглеводнів у басейні Фагур виявили ще наприкінці 1980х років. Так, пробурена у 1989 році на заході басейну Khalda Petroleum (компаніяоператор, що на той час вже вела видобуток у сусідньому басейні Шушан) розвідувальна свердловина Faghur1X встановила нафтопрояви у ранньокрейдовій формації АламЕльБуейб.[10] Приблизно у той же період в північносхідній частині басейну виявили ряд нафтових родовищ — Калабша, Нейт, Хекет (останнє відкрили в 1991му свердловиною Heqet1).

В 2006 році унаслідок спорудження свердловини Faghur1 ST1 (бічний стовбур згаданої вище Faghur1X) вдалось зробити нафтове відкриття у відкладах Хататби. Роботи знову проводила Khalda Petroleum, єдиним іноземним інвестором якої з 2001го була американська Apache. Після цього Apache розгорнула в басейні масштабну розвідувальну програму, що тривала до середини наступного десятиліття та мала своїм наслідком кілька десятків успішних розвідувальних свердловин. Інформація про результати тестування окремих свердловин, які були споруджені Khalda Petroleum, наведена у таблиці 1.

Таблиця 1. Результати тестування окремих свердловин, які були споруджені компанієюоператором Khalda Petroleum у басейні Фагур[6][11][12][13][14][15][16][17][18][19][20][21][22][23][24][25][26][27][28][29][30][31]
Рік Свердловина Формація Нафта, барелів/доба Газ, м3/доба
2000 Neith South1X Хататба 2778 0,13
2000 Neith South3X Хататба 1170 0,04
2006 Faghur1 ST1 Хататба
2008 Heqet2 Хататба 2100
2008 WKALC1X Хататба 4746 0,12
2008 Phiops1X Хататба 2278 0,15
2009 WKALA1X АламЕльБуейб 3G 2906 0,45
2009 Phiops5 АламЕльБуейб 3E, 3G 8279
2010 WKALA2X АламЕльБуейб 3C 5085
2010 Neith2X АламЕльБуейб 3E 1192
2010 Pepi1X Хататба 4216 0,14
2010 Buchis South1X АламЕльБуейб 1647
2010 Faghur8X АламЕльБуейб 2992
2010 WKALI1X Хататба 4554 0,29
2011 Tayim West1X палеозой 3600
2011 Siwa D1X 4490 0,23
2011 WKALI4 Хататба 7150 0,32
2011 Faghur North1X Хататба/Десукі 1444 0,11
2011 Faghur South1X Хататба 2768 0,11
2011 Huni1X АламЕльБуейб 3E 970
2011 Tayim South 1X АламЕльБуейб 8196
2011 Faghur Deep1X Хататба 6671 0,08
2011 Neilos1X Хататба 4179 0,12
2012 WKAL South1X АламЕльБуейб/Хататба 2244 0,12
2012 WKALN1X АламЕльБуейб 6/Хататба 4978 0,13
2013 Narmer1X палеозой 1200
2013 SIWA L1X Десукі 2041
2013 WKALT1X Хататба 2900 0,08
2013 WKALN3X Хататба 3500 0,09
2013 SIWAR1X Хататба 1900
2013 Buchis W2X АламЕльБуейб 3D 1700
2014 Ptah1X Шіффах 2350
2015 Berenice2* АламЕльБуейб 3E 3167
2018 SIWA2L6* АламЕльБуейб 5 5100

* Середньоденний дебіт протягом 30 діб після введення в експлуатацію

Наслідком успішної розвідки стало стрімке зростання видобутку. Так, якщо у першому кварталі 2010го Khalda Petroleum отримувала в басейні Фагур 9 тисяч барелів на добу, то вже влітку того ж року цей показник досягнув 24 тисяч барелів, а завершення кількох інфраструктурних проектів мало дозволити збільшити видобуток до 40 тисяч барелів на добу.[32][33]

У другій половині 2010х до розвідки приєдналась італійська Eni, яка володіє правами на концесію South West Meleiha (заходить на південний схід басейну Фагур). Пробурена в 2018 році до глибини у 5090 метрів свердловина SWM A2X виявила нафтовий поклад у пісковиках палеозойської формації Десукі та показала результат у 2300 барелів на добу.[34] Того ж року Eni оголосила про друге відкриття, яке стало результатом спорудження свердловина SWM B1X. Остання досягнула глибини у 4522 метра та видала приплив із тієї саме Десукі на рівні 5130 барелів нафти на добу.[35] Вже у 2019му Eni почала видобуток на блоці South West Meleiha, а в 2020му після підключення нової успішної свердловини SWMA6X із дебітом біля 5000 барелів на добу загальний добовий видобуток блоку сягнув 12 тисяч барелів.[36] Крім того, в 2019 та 2020 роках Eni повідомляла про відкриття газоконденсатних покладів у свердловинах SWMA1X та SWMA3X.[37]

Інфраструктура басейну

ред.

На першому етапі розробки басейну Фагур у його північносхідній частині спорудили ланцюжок нафтопроводів, які забезпечували видачу продукції до родовища Хепрі у сусідньому басейні Шушан:

  • між родовищами Некет та Нейт довжиною 10 км і діаметром 100 мм;
  • між родовищами Нейт та Калабша довжиною 15 км і діаметром 150 мм;
  • від родовища Калабша до Хепрі довжиною 33 км та діаметром 150 мм.

З Хепрі нафта по трубопроводу довжиною 20 км та діаметром 200 мм потрапляла на родовище Умбарака,[38] від якого транспортувалась до терміналу Мелейха, звідки починається головний нафтопровід до терміналу ЕльХамра.

Із виявленням у 2000х роках нових родовищ у західній частині басейну проклали ряд нових нафтопроводів:

  • двонитковий довжиною 12 км та діаметром 100 мм між родовищами WKALC та Фагур;
  • довжиною 16,5 км та діаметром 150 мм між Фагур та місцем врізки у лінію від родовища WKALI;
  • довжиною 18,5 км та діаметром 200 мм між родовищами WKALI та Калабша (врізка зазначеної вище лінії від Фагур знаходиться за 12 км від Калабша);
  • довжиною 12 км між родовищем WKALA та Калабша;
  • двонитковий довжиною 5 км та діаметром 150 мм між родовищем Піопі та Калабша;
  • другу нитку між Калабша та Хепрі діаметром 300 мм і такою саме довжиною 33 км.

Для видачі попутного газу, який отримують під час розробки родовищ басейну Фагур, проклали кілька трубопроводів до установки підготовки газу УмбаракаПівдень (знаходиться на тому ж родовищі Хепрі):

  • довжиною 33 км та діаметром 200 мм від Калабша;
  • довжиною 55 км та діаметром 200 мм від сепаратору родовища WKALI (на своєму шляху підбирає ресурс із сепаратору родовища WKALA);
  • діаметром 200 мм від родовища Фагур до Калабша.[39][40]

Примітки

ред.
  1. ↑ Elhossainy, Mohamed Mahmoud; Basal, Ahmed Kamal; ElBadrawy, Hussein Tawfik; Salam, Sobhy Abdel; Sarhan, Mohammad Abdelfattah (1 травня 2021). Well logging data interpretation for appraising the performance of Alam El-Bueib reservoir in Safir Oil Field, Shushan Basin, Egypt. Journal of Petroleum Exploration and Production Technology (англ.). Т. 11, № 5. с. 2075—2089. doi:10.1007/s13202-021-01165-7. ISSN 2190-0566. Процитовано 31 серпня 2022.
  2. ↑ Wescott, W. A.; Atta, M.; Blanchard, D.; Cole, R.; Georgeson, S.; Miller, David; Walter; Ohayer, W.; Wilson, Amanda (2011). Jurassic Rift Architecture in the Northeastern Western Desert, Egypt*. www.semanticscholar.org (англ.). Процитовано 31 серпня 2022.
  3. ↑ SUBSURFACE STRUCTURAL AND PETROPHYSICAL STUDY ON KARAMA FIELD, EAST BAHARIYA CONCESSION, WESTERN DESERT, EGYPT.
  4. ↑ Integration of Well Logs and Seismic Data for Development of RasKanayes Field, North Western Desert, Egypt El-Masry M.M.I.1 , Shendi El.H.1 , Afify W.2 and Beshta S.M (PDF).
  5. ↑ Sarhan, Mohammad Abdelfattah (1 листопада 2021). Geophysical assessment and hydrocarbon potential of the Cenomanian Bahariya reservoir in the Abu Gharadig Field, Western Desert, Egypt. Journal of Petroleum Exploration and Production Technology (англ.). Т. 11, № 11. с. 3963—3993. doi:10.1007/s13202-021-01289-w. ISSN 2190-0566. Процитовано 31 серпня 2022.
  6. ↑ а б Plexus and Shell Egypt sign contract for Wellhead Systems (PDF).
  7. ↑ El Sherief, Mai A.; Elbastawesy, Mohamed A.; Abdeldayem, Abdelaziz L.; Mohamed, Shadia A. (1 грудня 2020). Source Rock Evaluation of Some Mesozoic and Paleozoic Rocks, Faghur Basin, Neith Field, North Western Desert, Egypt. Delta Journal of Science. Т. 42, № 1. с. 45—57. doi:10.21608/djs.2020.139841. ISSN 1012-5965. Процитовано 31 серпня 2022.
  8. ↑ Source rocks evaluation and timing of petroleum generation of selected wells in Meleiha Area, North Western Desert, Egypt.
  9. ↑ Abd El Gawad, Esam A.; Ghanem, Mohamed F.; Lotfy, Mostafa M.; Mousa, Doaa A.; Temraz, Mostafa G.; Shehata, Amr M. (1 вересня 2019). Burial and thermal history simulation of the subsurface Paleozoic source rocks in Faghur basin, north Western Desert, Egypt: Implication for hydrocarbon generation and expulsion history. Egyptian Journal of Petroleum (англ.). Т. 28, № 3. с. 261—271. doi:10.1016/j.ejpe.2019.06.001. ISSN 1110-0621. Процитовано 31 серпня 2022.
  10. ↑ Location map of the West Kalabsha area (WKAL).
  11. ↑ EOG Newspaper December 2017 Issue by Egypt Oil & Gas - Issuu. issuu.com (англ.). Процитовано 31 серпня 2022.
  12. ↑ Appraisal confirms Apache discovery in Egypt's Khalda Offset. www.oilandgasonline.com. Процитовано 31 серпня 2022.
  13. ↑ Apache Hits in Western Desert | Petroleum Africa. Процитовано 31 серпня 2022.
  14. ↑ Apache reports three oil discoveries in Egypt. Reuters (англ.). 30 квітня 2009. Процитовано 31 серпня 2022.
  15. ↑ StackPath. www.ogj.com. Процитовано 31 серпня 2022.
  16. ↑ Apache Tests Phiops-5 Well In Faghur Basin, Egypt's Western Desert - NS Energy (амер.). Процитовано 31 серпня 2022.
  17. ↑ Apache Successfully Tests West Kalabsha Discovery. www.rigzone.com (англ.). Процитовано 31 серпня 2022.
  18. ↑ e425. www.sec.gov. Процитовано 31 серпня 2022.
  19. ↑ Apache Extends Drilling Success in Faghur Basin - Testing. www.gulfoilandgas.com. Процитовано 31 серпня 2022.
  20. ↑ West Kalabsha I-1X produces 4,554 barrels of oil, 10.1 MMcf of gas per day | Egypt Oil & Gas. egyptoil-gas.com (амер.). 26 березня 2010. Процитовано 31 серпня 2022.
  21. ↑ Form 10-K. www.sec.gov. Процитовано 31 серпня 2022.
  22. ↑ Apache Expands Faghur Basin With Drilling Successes - Exploration. www.gulfoilandgas.com. Процитовано 31 серпня 2022.
  23. ↑ Apache Reports Continued Exploration Success in Faghur Basin in Egypt’s Western Desert | Egypt Oil & Gas. egyptoil-gas.com (амер.). 7 серпня 2011. Процитовано 31 серпня 2022.
  24. ↑ Apache's Drilling Success, New Development Leases in Faghur Basin Point to Continued Production Growth in Egypt's Western Desert. www.euro-petrole.com. Процитовано 31 серпня 2022.
  25. ↑ Apache announces seven discoveries in Egypt - Oil & Gas Middle East. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 31 серпня 2022.
  26. ↑ Patnaik, Rhonita. Apache announces seven oil and gas discoveries in Egypt. Oil Review Middle East (пол.). Процитовано 31 серпня 2022.
  27. ↑ StackPath. www.ogj.com. Процитовано 31 серпня 2022.
  28. ↑ Corporation, Apache. Apache reports seven discoveries across Egypt's Western Desert. www.prnewswire.com (англ.). Процитовано 31 серпня 2022.
  29. ↑ Apache Reports New Field Discoveries, Development Lease Approvals And First Horizontal Completion In Egypt's Western Desert. www.euro-petrole.com. Процитовано 31 серпня 2022.
  30. ↑ Apache Details Egypt Discovery Results | Hart Energy. www.hartenergy.com (англ.). Процитовано 31 серпня 2022.
  31. ↑ Re-Evaluation of Alam El Bueib (AEB-5) Reservoir and its Impact on the Productivity of Siwa-2L Field and its Benefits in Adding New Producing Zones, Faghur Basin, Western Desert, Egypt Ahmed Abd El-Gawad Sultan*, Eid.E.Shanafy and El-Srougy (PDF).
  32. ↑ Apache Corp. (APA) – Pritchard Capital Has $126 Price Target On Apache (APA). Benzinga (English) . Процитовано 31 серпня 2022.
  33. ↑ Apache Doubles Egyptian Output in Five Years | Petroleum Africa. Процитовано 31 серпня 2022.
  34. ↑ StackPath. www.ogj.com. Процитовано 31 серпня 2022.
  35. ↑ Eni Announces Oil Discovery in Egyptian Western Desert. www.rigzone.com (англ.). Процитовано 31 серпня 2022.
  36. ↑ Volkova, Margaret. Eni boosts output, finds more oil in Egyptian Western Desert. www.mrchub.com (англ.). Процитовано 31 серпня 2022.
  37. ↑ [Egypt] Shorouk block. Oil and Gas World (брит.). 10 вересня 2020. Процитовано 31 серпня 2022.
  38. ↑ Baseline Environmental Audit Report Apache Egypt Western Desert Assets (acquired 2010) (PDF).
  39. ↑ LIYE INFO PDFs Web Standards-Based. liye.info (англ.). Процитовано 31 серпня 2022.
  40. ↑ Layout of pipeline network of KPC at Fagour field.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Басейн_Фагур&oldid=41864302