Бартангці (самоназва бартангідж) — один з памірських народів у Рушанському районі Гірно-Бадахшанської автономної області Таджикистану (близько 6 000 — 8 000 осіб)[1][2]. Живуть у високогірній долині річки Бартанг, у нижній та середній її частині, а у верхів'ях — в Рошорві (старе написання Орошор) — місцева група бартангців — рошорвці (рошорвідж).

Бартангці
СамоназваБартангідж
АреалТаджикистан Таджикистан
Мовабартанзька
РелігіяІслам, шиїти

Мова

ред.

Бартанзька мова належить до північнопамірської підгрупи східної гілки іранської групи індоєвропейської мовної родини.

Поширені також таджицька та російська мови. Віруючі — мусульмани-шиїти (ісмаїліти).

Серед інших памірських народів бартангці виділяються своєю мовою, деякими елементами етнічної традиції, в тому числі у обрядовій сфері.

Під час тривалого етнонаціонального розвитку, особливо внаслідок соціальних перетворень, бартангці консолідуються в одну етнічну спільність з іншими народами Паміру та зближуються зі спорідненими їм таджиками.

Господарство, ремесла

ред.

Входять у господарсько-культурний тип осілих орних хліборобів-зрошувачів та скотарів високогірних зон Західного Паміру, Гіндукушу, Північних Гімалаїв та Каракоруму. Однак техніка підготовки поля під валикове зрошення та «по смугах» (дулох) відрізняється від тієї, що існувала у інших памірських народів. У рошорвців одинарні та парні тимчасові арички-зрошувачі чергувалися на одному полі в різноманітних поєднаннях, залежно від його ухилу. Бартангці та рошорвці практикували й струменево-борозновий полив.

Бартангці, як й інші памірські народи, запозичували кошмоваляння у киргизів Східного Паміру (жіноче заняття), однак бартангці виробляли повсть одноколірну: білу, сіру, коричневу. Бартангці славилися виготовленням ювелірних виробів, які цінувалися на ринках Афганістану та сусідніх країн.

Тип житла, як і одяг, спільний з іншими памірцями.

Обряди

ред.

На весільних обрядах у бартангців, на відміну від інших памирців, сватом виступав батько або старший брат юнака. Наречену у бартангців після одягання садили біля крайнього лівого опорного стовпа покрівлі будинку. З нареченим в поїздці за нареченою крім двох «візирів» (його дружків) брала участь і його холя (сестра матері). Наречену в будинок жениха проводжав її тога (брат матері).

Примітки

ред.
  1. Итоги переписи населения Таджикистана 2000 года: национальный, возрастной, половой, семейный и образовательный составы. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 28 лютого 2014.
  2. Памирцы в России[недоступне посилання з лютого 2019]

Посилання

ред.