Барський Марк Абрамович
Ма́рк Абра́мович Ба́рський (1931—2008) — український радянський спортсмен-волейболіст, тренер, майстер спорту СРСР (1954), заслужений тренер СРСР (1967), заслужений тренер УРСР з волейболу, почесний майстер спорту СРСР.
| Барський Марк Абрамович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Загальна інформація | |||||
| Громадянство |
 СРСР →  Росія | ||||
| Народження |
5 липня 1931 Одеса | ||||
| Смерть |
5 липня 2008 (77 років) Москва, Росія | ||||
| Поховання | Троєкуровське кладовище | ||||
| Alma mater | Південноукраїнський національний педагогічний університет імені Костянтина Ушинського | ||||
| Спорт | |||||
| Вид спорту | волейбол | ||||
| Участь і здобутки | |||||
| |||||
Життєпис ред.
Народився 5 липня 1931 року в Одесі. 1946 року разом з іншими хлопцями — майбутніми майстрами волейболу Георгієм Мондзолевським, Миколою Мандрикою, Анатолієм Півнєвим, Аркадієм Гройсманом, Євгеном Горбачовим був прийнятий в першу волейбольну групу Олександра Дюжева.
З 1952 по 1961 рік — гравець основного складу волейбольної команди «Наука» (з 1955 року команда виступала під егідою ДСО «Буревісник»). Бронзовий призер чемпіонату СРСР в 1954, 1955 й 1957 роках, чемпіон 1-ї Спартакіади народів СРСР (1956), срібний призер чемпіонату СРСР 1961 року, багаторазовий чемпіон і призер УРСР. У складі збірної команди Радянського Союзу — переможець III Всесвітніх ігор молоді в Москві 1957 року.
1962 року закінчив Одеський державний педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського.
Тренерсько-наставницька діяльність ред.
Старший тренер одеської чоловічої команди «Буревісник» (1967-го стала 2-м призером чемпіонату СРСР), старший тренер чоловічої молодіжної збірної СРСР (яка стала чемпіоном Європи 1966 року), тренер чоловічої збірної СРСР (стала Олімпійським чемпіоном 1968 року, 3-м призером чемпіонату світу 1966-го і чемпіоном Європи 1967 року).
У 1976 році чоловіча команда майстрів Одеси «ЧГС» стає володарем Кубка СРСР.
1980 року поїхав до Москви, протягом багатьох років був науковим консультантом у московських волейбольних клубах, консультував збірну команду Росії. Від 2005 року проживав у Німеччині.
Помер 5 липня 2008 року. Похований на дільниці № 7 «Б» Троєкурівського кладовища в Москві.
Відзнаки ред.
Цитати
«Марк Абрамович Барський залишив слід не тільки у моєму становленні як волейболіста високого класу, а й в історії розвитку радянського волейболу. Його інтуїція, знання волейболу, людяність допомагали нам досягати високих результатів» Євген Лапинський, олімпійський чемпіон[1]
Література ред.
- Барский М. А. // Большая олимпийская энциклопедия: в 2 т. — Т. 1: А — Н. — М.: Олимпия- Pr., 2006. — С. 71. (рос.)
- Випускники Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: біографічний словник / В. М. Букач. — Ч. 2. — Одеса: ПНПУ, 2021. — 76 с. http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/13365/3/Bukach%20Valery%20Mykhailovych.doc.pdf[Архівовано 30 березня 2022 у Wayback Machine.]
Джерела ред.
- Барський Марк Абрамович (1931—2008)(рос.)
- Вони залишили слід в історії Одеси. Одеський біографічний довідник [Архівовано 31 березня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
Примітки ред.
- ↑ С. Н. Бубка, М. М. Булатова (2011). Олімпійське сузір’я України: Тренери (укр.) . Київ: Олімпійська література. с. 106. ISBN 978-966-8708-44-2.