Барсов Микола Павлович

російський історик

Мико́ла Па́влович Ба́рсов (рос. Николай Павлович Барсов; * 27 квітня 1839, місто Болхов Орловської губернії, нині Орловської області Російської Федерації). — † 23 листопада 1889, Варшава) — російський історик, один із засновників російської школи історичної географії.

Барсов Микола Павлович
Народився27 квітня (9 травня) 1839[1]
Болхов, Орловська губернія, Російська імперія
Помер23 листопада (5 грудня) 1889[1] (50 років)
Варшава, Російська імперія[2]
Країна Російська імперія
Діяльністьісторик, географ, бібліотекар, закордонний кореспондент, викладач університету, вчитель
Галузьісторія[3], історична географія[3] і Міжнародна журналістика[3]
Alma materісторико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університетуd
Знання мовросійська[3]
ЗакладІмператорський Варшавський університет і Російська національна бібліотека[1]
Нагороди

Біографія

ред.

У 1861 р. закінчив Петербурзький університет.

У 1888 р. став професором Варшавського університету.

Став лауреатом Уваровської премії.

Праці

ред.

Автор наукових праць з історичної географії Давньої Русі 9-14 століть, історії шкільної справи в слов'янських країнах. Серед них:

  • (рос.)«Школы на Волыни и Подолии» (1863),
  • (рос.)«Материалы для историко-географического словаря Древней Руси» (1865),
  • (рос.)«Очерки русской исторической географии. География Начальной (Несторовой) летописи» (1873, друге видання — 1885).

Примітки

ред.

Джерела

ред.